Осінь — один із найцікавіших періодів для подорожей Україною. У цей час змінюється не лише природа, а й саме відчуття від мандрівки: менше метушні, інше світло, прохолодніше повітря і більше можливостей роздивитися те, заради чого люди вирушають у дорогу. Старовинні споруди, гірські стежки, водоспади, парки та невеликі містечка восени відкриваються зовсім з іншого боку.
Дружбівський кар’єр
Де: Житомирська область

Якщо дивитися на Дружбівський кар’єр сьогодні, важко повірити, що перед туристом не природне озеро, а результат промислового видобутку.
Для мандрівника Дружбівський кар’єр цікавий не лише можливістю зробити ефектні фотографії. Водночас це не облаштований курорт із повним набором туристичної інфраструктури, тому до локації варто ставитися передусім як до природно-промислової пам’ятки.
Бакота
Де: Хмельницька область

Бакоту часто сприймають передусім як красиву панораму Дністра, але її головна особливість прихована не в пейзажі. Колись тут існувало поселення, історія якого сягає середньовіччя, а територія навколо була заселена набагато раніше.
Тому нинішня Бакотська затока — це не просто мальовниче місце для відпочинку, а своєрідний ландшафт-пам’ять: турист бачить воду, але під нею залишилася частина історії Поділля.

Найсильніше це відчуття виникає біля скельного монастиря. Комплекс вирубаний у товщі скелі й пов’язаний із багатовіковою духовною історією цієї території.
Бакота в результаті дає рідкісну для туристичної локації можливість одночасно дивитися на природу і буквально читати під нею історію зниклого поселення.
Мамаївці
Де: Чернівецька область

Це парк сезонних виставок, який змінює своє оформлення залежно від пори року. Навесні тут милуються тюльпанами, а восени головними героями стають гарбузи та тематичні декорації.
Осіння виставка — привід влаштувати невелику подорож Буковиною, зробити незвичайні фотографії та провести кілька годин просто неба. Різноманітні композиції й оформлені фотозони можуть зацікавити як дорослих, так і дітей, тому локацію варто розглянути для сімейної поїздки на вихідні.
Камінне село
Де: Житомирська область
Камінне село — природний комплекс площею близько 15 гектарів, у якому зосереджені сотні валунів різного розміру та форми.
Деякі з них сягають кількох метрів заввишки, а через їхнє розташування серед дерев справді виникає відчуття, ніби перед вами не природне урочище, а залишки якогось давно покинутого поселення. Саме ця незвичайна композиція і дала місцевості її назву.

Але Камінне село цікаве не лише геологією. Серед валунів є так звані Божий камінь, Диявольський камінь, Камінь закоханих, а один із валунів нагадує хлібину.

Навколо них виникли місцеві перекази: за однією з легенд, колись тут стояло справжнє село, мешканці якого були настільки жадібними, що відмовили мандрівникові в допомозі, після чого поселення перетворилося на каміння.
Буцький каньйон
Де: Черкаська область

Буцький каньйон на Черкащині — місце, де історію Землі можна буквально побачити під ногами. Він сформувався в долині річки Гірський Тікич біля селища Буки, де вода прорізала масиви давніх кристалічних порід. Скелі тут складаються переважно з гранітів, вік яких сягає близько 2 мільярдів років.

Найцікавіше в Буцькому каньйоні — контраст між доволі спокійним лісостеповим пейзажем Черкащини та раптовими виходами твердих скель просто біля води. Річка Гірський Тікич проходить між кам’яними берегами, утворюючи вузьку долину
Екопарк “Медвино”
Де: село Медвин, Київська область

Екопарк «Медвино» Його головна особливість — формат, який відрізняється від звичайного зоопарку: великі тварини утримуються на просторих територіях, максимально наближених до природного середовища.
Комплекс включає сафарі-парк, оленячу ферму, екоферму та дендропарк. За описами туристичних ресурсів, тут утримують близько 500 оленів трьох видів, а також зубрів, бізонів, коней Пржевальського, куланів, верблюдів та інших тварин.

Особливий досвід дає саме формат сафарі: територію не потрібно обходити вздовж кліток із тваринами. Екскурсійні маршрути проходять великою територією, а відвідувачі можуть пересуватися автомобілем, багі чи квадроциклом залежно від організації конкретної екскурсії.
Хотинська фортеця
Де: Чернівецька область
Хотинська фортеця стоїть над Дністром не випадково: саме розташування пояснює її багатовікове військове значення.

Сама архітектура фортеці допомагає зрозуміти, чому її було складно захопити. Масивні стіни, башти, внутрішній двір і система оборонних споруд утворюють цілісний комплекс, розрахований на тривалу оборону.
Сьогодні Хотинська фортеця має статус державного історико-архітектурного заповідника; його створили постановою Кабінету Міністрів України у 2000 році для збереження пам’ятки.

Окрема цікава сторінка її новітньої історії — кінематограф: фортеця стала декорацією для численних історичних і пригодницьких фільмів, серед яких «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Три мушкетери» та інші стрічки.
Dereville
Де: село Отрохи, Чернігівська область
Dereville розташований біля села Отрохи на Чернігівщині й поєднує заміський комплекс відпочинку з великим екопарком.

Його особливість — масштаб: екопарк займає близько 380 гектарів, тобто йдеться не про невелику територію для прогулянок, а про великий природний простір із лісами, луками, озерами та болотами.

Головна пригода тут — поїздка територією екопарку разом із єгерем. Маршрут проходить лісом, луками та вздовж озера, а серед мешканців можна зустріти благородних і плямистих оленів, ланей, муфлонів, шотландських корів та інших тварин.
Важлива деталь: самостійно їздити територією парку на власному автомобілі не дозволяють — екскурсії проводять на транспорті комплексу та в супроводі єгеря.
Червоногородський замок
Де: Тернопільська область

Червоногородський замок — одна з тих пам’яток, де сама дорога до неї стає частиною подорожі. Руїни стоять в урочищі Червоне поблизу Ниркова, у глибокій природній улоговині, яку формує річка Джурин.

Від колишнього замкового комплексу сьогодні найкраще збереглися дві високі вежі, що залишилися від перебудованого палацу. Їхній силует над долиною виглядає особливо ефектно саме тому, що навколо немає міської забудови — лише схили, дерева, руїни та вода.

Руїни палацу стоять над долиною Джурина, а неподалік розташований Джуринський, або Червоногородський, водоспад — один із найвідоміших водоспадів Тернопільщини.
Костел Воздвиження святого Йосипа
Де: село Підгірці, Львівська область

Костел Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосипа складно відокремити від історії Підгорецького замку. Храм збудували у 1752–1766 роках за замовленням Вацлава Пйотра Жевуського.

Авторство проєкту пов’язують з архітектором Каролем Романусом; водночас існує версія, що до задуму споруди міг бути причетний сам Жевуський. Костел задумували як родову усипальницю та важливий архітектурний акцент маєтку.

Архітектура храму одразу привертає увагу: це ротонда в стилі італійського бароко, перед якою розташований монументальний чотирнадцятиколонний портик. Первісно на фасаді стояли вісім скульптур святих — покровителів родини Жевуських; до нашого часу дійшли сім.
Автор: Яна Шевцова