В одному з найдавніших міст України – Луцьку збереглася значна пам’ятка архітектури національного значення – замок Любарта. Чим здивує скарб історико-культурного заповідника «Старий Луцьк»? Детальніше в матеріалі.
Історія замка Любарта
Замок Любарта – найстаріша будівля міста Луцька. Його будівництво відбувалося в декілька періодів. Перше поселеня на місці теперішнього замку Любарта з’явилося ще в десятому столітті на острові в болотній місцевості. Дерев’яні укріплення охоплювали майже весь острів.
Уже в одинадцятому столітті місцеві жителі почали створювати вали. Спочатку їх висота досягала всього одного метра, а згодом доросла до трьох метрів. На основі валів навколо острова стали з’являтися нові потужні оборонні дерев’яні укріплення. Вони нагадували складені рубані конструкції. Дитинець відбивав набіги ворогів і тривалі облоги. Одного разу, місто оточили на півтора місяця, але захопити замок так і не змогли.
Зведення Верхнього замку розпочалося в 1350-х роках і закінчилося лише через вісімдесят років. Саме в Луцькому замку знаходився адміністративний, судовий, політичний і оборонний центр всієї області. У палаці проходили засідання політиків, з’їзди європейських монархів, також, там вирішувалися економічні питання.
Палац неодноразово намагалися взяти штурмом. Наприклад, в період Луцької війни замок витримав облогу литовських військ.
На території замку в Луцьку діяли дві кафедри – латинська та православна.
На території замку діяли суди. Вони розглядали питання як місцевого так і обласного масштабу. У другій половині дванадцятого століття в центральній частині міста був побудований храм Івана Богослова. У ці роки пройшла реформа, і палац назвали головною резиденцією короля. Крім монархів в Луцькому замку жили високопоставлені люди.
Тринадцяте століття запам’яталося облогою хана Куремсі, за вимогою якого місцеве укріплення розібрали. Дерев’яні укріплення повністю відновили лише в чотирнадцятому столітті із звільненням Волині від Золотої Орди.
Кам’яний замок за часів правління Любарта
В чотирнадцятому столітті син литовського князя Любарта взяв за ружіну дочку князя Галицько-Волинських земель. Через десять років Любарт став князем Галицько-Волинського князівства. В цей проміжок часу почалися ремонтні роботи та створення додаткових укріплень замку. Щоб підняти рівень води навколо княжої резиденції була створена дамба, підйомний міст. Площу міста розширили, а стіни укріпили.
В середині чотирнадцятого століття після втрати столиці, князь переніс столицю до Луцька. Незабаром почалися масштабні ремонтні роботи. Дерев’яний Окольний замок з фортифікаційними спорудами і оборонними вежами реконструюється. Вежа на в’їзді піднялася на один ярус. Дерев’яні стіни міста замінили на цегляні. У місті звели будинки для знаті, чиновників, єпископів. На території двох замків (Верхнього і Окольного) були зібрані всі органи управління князівством.
Згідно з планом, Замок Любарта нагадує рівносторонній трикутник з випуклими сторонами і кількома вежами. Висота стін сягає 12 метрів, а товщина 3 метрів.
Замок при Вітовті
Наступним князем став литовський монарх Вітовт. Новий володар багато часу проводив в місті, тому Верхній замок набув статусу резиденції Вітовта. За наказом князя провели реконструкцію Верхнього замку, стіни його стали викладати з цегли. Також, цеглою укріпили дві стіни і збудували ще одну вежу. Дах всіх трьох веж покрили покрівельними матеріалами у вигляді пластин з деревини.
З роками…
Біля замку розташовувався княжий палац, зведення якого почалося в п’ятнадцятому столітті. Палац був з’єднаний з в’їзною баштою. У п’ятнадцятому столітті біля Окольного замку почалося будівництво дерев’яного костелу Святої Трійці. Проект був завершений через два роки.
На відмінну від Верхнього замку, Окольний замок залишався дерев’яним. В зв’язку з загрозою турецько-татарських набігів виникла потреба в його реконструкції. Всі дерев’яні огорожі навколо замку змінили на високі кам’яні стіни, товщина яких становила до двох метрів.
Після отримання Магдебурзького та адміністративних змін, головним у замку вважався староста. Він був військовим начальником всієї фортифікаційної системи Луцька, яка включала палаци та огорожі. Замок функціонував завдяки селам, які йому належали.
Протягом XVI століття, прилеглі до замку території, були щільно забудовані. Збереглися ілюстрації будівель, які знаходилися біля замку. До головних частин Верхнього замку ставилися: двір, храм і князівські землі. Згідно з планом, території Верхнього замку містили: королівські будинки, світлицю, кухні, сарай, будинок з сіньми, лазню, будинок з келією, погріб, підвал, в’язницю, собор, велику і малу дзвіницю, кладовище.
Окольний замок оточували заможні двори. На трьох вузьких вуличках знаходилися православні церкви і кафедральний костел Святої Трійці. Поруч з підйомним мостом розташовувалася дерев’яна вежа, в якій допитували злочинців. Біля вежі проходила страта засуджених.
Оскільки Луцьк – це прикордонне місто, потреба в озброєнні зростала. У другій половині XVI століття місто занепадало. Старости зловживали своїми можливостями і привласнювали собі кошти, призначені для утримання замку. Після того, як С. Наливайко захопив Луцьк, була стягнута велика контрибуція. Функції замку значно знизилися до адміністративно-судової та духовної.
В сімнадцятому столітті був добудованний ще один ярус В’їздної вежі та реставровані стіни. Над нижнім рядом аркових далекобійних бійниць було встановлено ряд аркових бійниць ближнього бою. Староста подарував католицькому чернечому ордену свій палац. Орден перебудував замок, доповнив його костелом і прилаштував келії. Орденом єзуїтів був зведений ренесансний костел, а незабаром колегіум. В ході ремонтних робіт стіни замку не постраждали, отже, оборонну функція замку не було порушено.
В вісімнадцятому столітті замок втратив свою оборонну функцію. Через релігіозну боротьбу між католиками та православними положення замку виявилось нестабільним. Луцьк втратив статус духовної столиці Волині.
Після пожежів 80-х роках вісімнадцятого століття входи в замок були закладені, зробили лише один великий вхід в самій вежі. Був зведений абсолютно новий кам’яний міст. Башту доповнено вертикальними виступами. На місці княжого палацу звели приміщення канцелярії, в якому знаходився архів. Після пожежі три вежі розібрали. Окольний замок фактично перестав існувати. Луцьким замком стали називати Верхній замок.
Після переходу Волині до СРСР, замок отримав статус архітектурної пам’ятки. Відновили стіну між вежею і канцелярією, частково відновили інтер’єри, відновили покриття між ярусами і аттики. Щоб відновити замок, всі втрачені архітектурні та дизайнерські елементи були замінені на нові. За радянських часів були проведені археологічні дослідження княжого палацу і храму, досліджувалася історія замку в літературних джерелах.
На стінах замку
Практично всі стіни Верхнього замку прикрашають різноманітні надписи. Як правило, це імена, прізвища та дати. Зі слів істориків найстаріший надпис датується 1444 роком. Надписам притаманні різноманітність шрифтів, каліграфії, датувань.
Особливе значення мають надписи, які залишили відомі люди, наприклад, польський письменник Коженьовський чи сестра Лесі Українки – Ольга.
Культурне життя замка Любарта
У палаці часто проходять різні фестивалі, присвячені історії, етнографії та музиці. Незвичайним вважається фестиваль дзвонарства, особливим можна назвати фестиваль флористичного мистецтва, запальним виявиться джазовий фестиваль, зачарує фестиваль «Польське літо з фольклором».
Виставки
На другому поверсі однієї з башт діє виставка «Плитниці». Відвідавши її можна побачити старовинні будівельні матеріали, які були виявлені під час археологічних розкопок. На вершині вежі розташований оглядовий майданчик. З вежі можна побачити старе місто і знамениті архітектурні пам’ятки Луцька. В іншій вежі розташований клуб історичної реконструкції, але виставки там не проводяться.
В іншій вежі на самому нижньому ярусі розташована виставка «В’язниця», вище представлений замковий арсенал. Саме на території замку знаходиться єдиний в країні музей дзвонів. У його колекції представлені дзвони з європейських країн, України і Росії.
У Замку Любарта можна відвідати музей книги. У цьому відділенні збереглися старовинні друкарські верстати. Біля входу в замок встановлені меморіальні дошки. У будівлі колишньої канцелярії сьогодні знаходиться Луцький художній музей. В його стінах зберігаються полотна відомих іспанських, польських, австрійських, німецьких і англійських художників. Всього в музеї більше трьохсот картин європейських художників і кілька сотень робіт українських художників.
В мистецтві
Замок Любарта привертав увагу діячів мистецтва своїми формами, історією і загадками. Багато художників зображували вежі на своїх полотнах. Також, створювали гравюри Луцького замку. Перше зображення замку було в літописах, потім на іконі Святого Ігнатія. На іконі представлені обидва замки. У своїх роботах палац, або його руїни згадували Н. Орда, К. Войняковського, Я. Конопацька, Ю. Крашевський.
Символіка
З давніх часів замок Любарта використовували як символ Луцька. Образ високих і неприступних стін використовувався на печатках, гербах, значках, вітальних листівках і навіть грошах.
Адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кафедральна, 1A
Автор Владислава Бушкевич