GO UP

Гадяч: пам’ятки, історія та гетьманство

Гадяч: пам’ятки, історія та гетьманство

Фото прев’ю misto-tv.poltava.ua


Гадяч був заснований в 16 столітті, а через деякий час мав уже статус особливого значення в Україні, він є одним з гетьманських центрів України.

Гетьманським містом Гадяч вважається не в сенсі постійної резиденції гетьманів, в цьому відношенні жодне українське місто таким не є, оскільки гетьманство в тому вигляді, в якому воно прийшло в історію не могло мати постійної резиденції.

У вихорі боротьби і випадковостей військового щастя гетьманська влада перебувала на всьому просторі України і не могла встановитися на одному місці міцно і постійно.

Відомо, що найбільш тривалою за часом гетьманською резиденцією був Глухів. За ним Гадяч – за гетьманства І. Брюховецького, а потім Батурин – при Мазепі і Розумовському. Але крім цього Гадяч був дарований у власність трьом гетьманам і саме тому до нього більше підходить назва гетьманського.

У 17 столітті гетьман Виговський ініціював підписання Гадяцького договору в місті. Згідно з ним, Гетьманщина і Річ Посполита підписували документ про входження України в Польсько-Литовську державу. На щастя, документ так і не ратифікували.

А ось щодо підписання Переяславської угоди Гадячем став керувати Богдан Хмельницький.

У 19 столітті тут помер ватажок і засновник течії хасидизму, після чого Гадяч став місцем паломництва.

Відомий український діяч Драгоманов також народився в цьому авторитетному містечку. Щорічно 12 вересня місцеві жителі відзначають тут день міста.

Крім того, в Гадячі на невеликій дачі якийсь час жила племінниця Драгоманова – Леся Українка. Саме там встановили невеликий монумент, який нагадує туристам і гостям міста про велику українську письменницю. У центрі міста також є будинок, в якому працював колись драматург Панас Мирний.

За день цілком можливо оглянути місто і всі його видатні куточки.

Музей Драгоманових

Адреса: пл. Соборна, 11.

Музей Драгомановых

 Фото ua.igotoworld.com

Музей родини Драгоманових відкритий в 1991 році. Виставка складається з 170 експонатів, які так чи інакше відносяться до раннього періоду їх життя, а також свідчать про початок творчості і громадської діяльності.

У музеї також зберігаються рукописи і листування з діячами культури. Життя сестри Драгоманова – Олени Пчілки представлене в окремому залі музею.

Найцікавішими предметами серед інших є, по-перше, статуетка, привезена Лесею Українкою з Єгипту, по-друге – зразок чоловічої сорочки з ручною вишивкою, а також фамільний меблевий гарнітур.

Садибний будинок Масюкова

Усадьба Масюкова

Садиба Масюкова знаходиться в селі Бобрик Гадяцького району, вона була побудована в 1806 році. Садиба є культурною пам’яткою, так як побудована в стилі російського класицизму, що для 19 століття було вершиною архітектурної майстерності на території України.

Цегляний будинок прямокутної форми, що складається з двох поверхів, відразу привертає увагу. Між двома колонами, які символічно поділяють будинок, оснащений проїзд для машин і екіпажів. Палацовий фасад символічно завершується фронтоном.

Вікна в будинку виконані з дерева і декоровані різними сандриками і трикутними фігурами.

Садиба виглядає настільки красиво, що варто приїхати просто помилуватися на архітектурний шедевр.

Гадяцький регіональний ландшафтний парк

Парк знаходиться в межах Полтавської області, але межує з Сумською областю і Миргородським районом. В межах парку немає промзони, а також густонаселених людьми районів, тому чистота природи збережена і активно підтримується.

На території ландшафтного парку ви побачите цвітіння такого рідкісного ялівцю, а також рослини, вік яких перевищує позначку в 100 років. Величезну екологічну цінність має ділянка поблизу села Вельбівка, де живуть близько 150 рослин, занесених до Червоної книги.

На луках ростуть найкращі представники української флори: орхідеї, гладіолуси і біле латаття. В межах ландшафтного парку є санаторій, де мешкає реліктовий дубовий гай, якому близько трьохсот років.

Сюди з’їжджаються подихати кристально чистим повітрям і помилуватися на широкі простори української природи.

Leave a Reply