У місті Біла Церква знаходиться державний дендрологічний парк «Олександрія». Він вважається найбільшим архітектурно оформленим, ландшафтним парком в нашій країні. Його площа більше 300 га, а довжина алей біля 20 км. Парк розташований в північно-східній частині Правобережного лісостепу біля берегів річки Рось. Щодо клімату, дендропарк знаходиться в сприятливому для рослин місці.
«Олександрія» – яскравий зразок пейзажної паркової композиції, яку формують різні рослини, казкові будівлі, споруди і прекрасні скульптури. Парк виконаний в стилі пізнього класицизму.
Історія парку “Олександрія”
У 1774 році володіння польського короля Понятовського розширилися. Король отримав Білоцерківське староство, яке передав в нагороду за військові і політичні досягнення польському коронному гетьманові Ф. К. Браницькому. До складу нових земель входили села і міста, серед них було місто Біла Церква. Незабаром граф одружується на Олександрі – фрейліні Катерини Другої і племінниці князя Потьомкіна. Імператриця прагнула зберегти мирні відносини з Польщею, тому заохочувала союзи між польськими і російськими дворянами.
У 1784 році графиня отримала в подарунок від чоловіка маєток. Олександра часто подорожувала і, надихнувшись європейськими парками, вирішила створити вишуканий парк на території своєї літньої резиденції. Господиня назвала парк в свою честь – «Олександрія». Навесні 2014 року було відкрито пам’ятник Олександрі Браницькій.
Після смерті князя Г. Потьомкіна графиня отримує частину спадщини і в пам’ять про родича будує на території парку його мавзолей. Архітектором став – Іван Старов.
Згідно із задумом мавзолей мав стати центральним об’єктом в композиції парку. Після смерті імператриці до влади прийшов Павло I. Браницькі втратили авторитет при дворі. Над сім’єю було встановлено нагляд. Графині довелося відмовитися від будівництва мавзолею, замість нього Олександра наказала звести інші споруди.
Автором плану забудови парку виступив архітектор Мюффо. Також, над проектом працювали вузькоспеціалізовані архітектори і садівники, яких графиня запросила з Європи. Серед них Бартецький, Вітт, Єнс, Ботані, Станге. Вони заклали основу паркових композицій. Рослини для парку завозили з багатьох європейських країн.
Незабаром почалося будівництво резиденції Браницьких. Біля палацу знаходився комплекс павільйонів, бальний зал і господарські приміщення. У двадцятому столітті резиденція і всі ближні будівлі були зруйновані. Три покоління Браницьких будували парк.
Для художньої частини паркових облаштувань виділили Велику і Малу галявини. У цій частині парку знаходяться ряди колон, об’єднаних горизонтальним перекриттям, акуратний китайський місток, арочний місток, руїни, два острови Троянд і Марії. Територію парку прикрашають твори мистецтва: фонтани, водоспади, вази, скульптури з бронзи і мармуру. Єдиний парковий ансамбль формують акуратні галявини, різних розмірів ставки і річка Рось.
Неподалік від резиденції колись знаходилося управління економа, який керував господарством. У цьому місці були зосереджені будинки постійних працівників, майстерні, городи, оранжерея. Поруч знаходився фруктовий сад і рибні ставки. У теплицях Браницьких вирощували екзотичні рослини, наприклад, інжир, китайські троянди, кактуси і навіть ананаси. З сорокових років на місці резиденції розташована адміністрація парку.
У Дендропарку було кілька садів, наприклад, Прекрасний сад, Сад Потьомкіна, Російський сад, сад «Клин», сад Катерини II. Виділявся сад «Мур», оскільки він був огороджений цегляною стіною, щоб захистити теплолюбні плодові дерева від негоди. Сад має прямокутну форму, його площа сягає 3 га. У «Мурі» ростуть плодові та ягідні рослини. В саду є дегустаційний зал.
На воротах біля входу, гостей зустрічала вигравіруваний напис французькою мовою
«Перед тим як увійти, порадься зі своїм серцем: чи вмієш ти цінувати дружбу».
В середині саду знаходиться Ротонда, в якій помістили бюст князя Григорія Потьомкіна.
Протягом 54-х років в парку Браницьких на запрошення графині працював німецький садівник Август Енц. Він створив незрівнянні ландшафтні композиції, які збереглися і до наших днів на Великій і Малій галявинах. За його працю господарі встановили в парку пам’ятну металеву колону.
Після скасування кріпосного права в 1861 році Браницькі позбулися робочої сили. З того часу спостерігався спад у розвитку парку, оскільки за догляд і підтримку художнього образу «Олександрії» необхідно було платити. Декоративні павільйони потребували ремонту, але не відбудовувалися. Великі втрати поніс парк в період громадянської війни. Частина архітектурних споруд була зруйнована, а цінні скульптури вивезені. За радянських часів споруди в «Олександрії» розбирали, а дерева вирубали. Парк використовували як джерело деревної маси.
У 1922 році за рішенням Київського губернського комітету парк отримав статус заповідника. Більше двадцяти років «Олександрія» входила до складу сільськогосподарського технікуму, а потім інституту.
Не малі руйнування спіткали парк в роки Другої світової війни. За час німецької окупації було зрізано понад 3 га вікових дерев. Будівля палацу, флігелі, павільйони – все це знаходилося в руїнах.
З 1946 року парк передали Національній академії наук України. З п’ятдесятих років почалися активні реставраційні роботи. З роками в «Олександрії» впорядкували алеї і забезпечили водо- і електропостачання, також оновили дубову алею, відреставрували кам’яну дамбу до горіхової галявини.
У 2008 році дендропарк «Олександрія» номінували на проекті «Сім чудес України».
Архітектурні споруди та скульптури на території парку “Олександрія”
Парковий ансамбль гармонійно доповнювали споруди різного цільового призначення. На жаль не всі вони збереглися до нашого часу.
- «Ротонда» або «Павільйон Потьомкіна» – споруда в стилі класицизму у вигляді напівкруглого павільйону з прорізаною в передній стіні напівкруглою аркою. Висота павільйону трохи більше десяти метрів, а ширина дев’ять метрів. Купол і арку задекорували ліпним орнаментом. У павільйоні знаходиться бюст Г. Потьомкіна з написом «Корисний миром і війною, Катеринин друг, благодійників мій».
- «Колона Пелікана» – знаходиться біля центральної алеї. Вгорі колони можна побачити скульптуру пелікана і його пташенят. Є теорія, що колона побудована на честь масонів, оскільки знаком масонської ложі був хрест із зображенням пелікана в короні.
- «Руїни» – створюють ілюзію зруйнованих часом будівель і виконують практичну роль підпірної стіни. Будівля складається з двох ярусів. Нижній ярус знаходиться наполовину в землі, другий ярус розташований на дамбі. З-під «Руїн» б’є водоспад. У центрі споруди знаходиться оглядовий майданчик.
- Колонада «Місяць» – виконана у вигляді грецького амфітеатру в формі напівкруглої стіни з радіусом. Радіус стіни досягає шістнадцяти метрів. Колонада з чотирнадцяти колон утворює галерею. За часів Браницьких це місце прикрашали скульптури і вази. На свята в колонаді проходять концерти духової та камерної музики.
- «Китайський місток» – невелика споруда, яка представляє собою альтанку на містку. Нижня частина містка виконана з блоків граніту і пісковику. Біля будівлі встановлені бронзові скульптури китайського мудреця і китаянки. Згідно з легендою, якщо потриматися за бороду мудреця, то збудуться всі бажання.
- Архітектурна композиція «Варна». На невеликому острові є два уламки скелі, що стягуються обручем, в якому стояла скульптура.
- Колона «Глобус» – виготовлена з пісковика. Нагорі колони знаходиться глобус, оперезаний срібним обручем. На глобусі зображена картосхема земельних володінь Браницьких.
- «Лава декабристів» – її встановили в 1992 році на честь офіцерів, учасників війни Росії з Наполеоном, які кілька разів відвідували «Олександрію».
- «Джерело Лев» – це джерело чистої води, який охороняє скульптура лева. Вода в джерелі насичена радоном і має лікувальні властивості. Варто відзначити, що гідросистема парку величезна. В «Олександрії» налічують двадцять п’ять водосховищ (Холодний, Лебединий, Дзеркальний і ін.)
Автор Світлана Бондаренко