Що ще ви не знали про Оперний театр у Львові?
Чому варто відвідати Оперний театр у Львові? По-перше, тому що це красиво, та й споглядання прекрасного завжди надихає на добрі вчинки і дарує чудовий настрій.
Кожен корінний львів’янин знає, що головна визначна пам’ятка міста – оперний театр імені Соломії Крушельницької. Втім, не всім відомі таємниці і загадки цього місця. Саме них нам і належить дізнатися.
Зовні будівля прикрашена скульптурами «Слава» і «Перемога», а також фігурками «Життя», «Любов» і «Мистецтво».
Всередині гостей зустрічає затишний дзеркальний хол з картинами і свічками, а далі вздовж коридору відкривається вид на залу.
У центрі на стелі розташована люстра з дорогоцінних каменів з різними хитромудрими фігурками. А ось на другому поверсі збереглися предмети побуту і речі Франца Йосипа. Також тут знаходиться затишне кафе «Комарик».
За задумом театр проектувався так, щоб усередині було максимально природне освітлення.
А директором закладу був Павліковський, який віддав справі мистецтва всі свої гроші.
В результаті він навіть продав свій улюблений особняк в Медиці, щоб вкласти гроші в чергову пишну постановку. Люди мистецтва, так чи інакше, схильні до самопожертви заради прекрасного, така їхня натура.
Романтичні трагедії
Ще одна відома людина наклав на себе руки в стінах театру в минулому столітті. Це був лікар-окуліст, який не зміг пережити нерозділене кохання до відомій актрисі львівського оперного театру.
А чоловік цієї самої актриси – Яніни Огінського-Шендерович застрелив її через жахливу і сильної любові.
Не менш цікава легенда пов’язана з завісою «Парнас», якій також вже більше 100 років. Так, це одна з головних декорацій будь-якого театру. Але у львівському оперному до питання підійшли вкрай серйозно. Експертам найбільше сподобалися завіси в Мілані і Польщі, тому вирішили замовити за ідентичним зразку.
Генріх Семирадський взявся за роботу і через чотири роки успішно завершив її.
У момент істини, коли завісу вже повісили, а театр треба було відкривати, з’ясувалося, що грошей за роботу майстра немає. Меценати і благодійні громадяни також відмовилися платити.
Семирадский виявився напрочуд гарною людиною і після довгих оглядин погодився не брати за роботу гроші. Він зрозумів, що по достоїнству його роботу краще, ніж глядачі не оцінить ніхто.
Через два роки після цих подій майстер помер, а завіса досі продовжує радувати відвідувачів пишнотою і красою.
Не рідко у львівському оперному театрі і скульптури стають героями міфів і легенд.
Одного разу предметом спору стала скульптура «Слава», розташована на фронтоні будівлі.
Так ось, професор медицини якось посперечався, що у скульптури не випадково такий кругленький живіт і що таке, мовляв, буває тільки в другому триместрі вагітності. Щоб виграти суперечку професор звернувся до скульптора, який працював над монументом і попросив адресу дівчини, яка позувала для творця.
Як виявилося, у натурниці і правда була дитина. З’ясувавши число і рік народження малюка, він зрозумів, що скульптура дійсно «була вагітна».