Протягом століть найвідомішу сходи Одеси і України називали: Воронцовські, Рішельєвські, Гігантські, Кам’яні, Приморські, Портові, сходами Миколаївського бульвару і сходами бульвару Фельдман.
Дана споруда з’єднує центральну частину міста і морський вокзал. Спочатку на сходах було рівно двісті сходинок. Сьогодні Потьомкінські сходи це 192 сходинки і одна з головних визначних пам’яток Одеси!
Як побудовані Потьомкінські сходи
Довжина ступенів трохи більше сто сорока метрів. Побудовані вони перспективно. Нижня частина набагато ширша верхньої. Якщо дивитися на сходи з висоти то складається враження, що сходинки однієї ширини. Якщо дивитися знизу, сходинки здаються довшими. До низу сходи розширюються, а парапети виглядають паралельними. З верхніх щаблів буде видно лише майданчик.
З вершини Потьомкінських сходів можна побачити неймовірну морську панораму і круїзні лайнери, що заходять в місто.
Підніматися по сходах легко, завдяки оптимально розрахованим кутом нахилу сходів, більш того, сходи розділено на десять прольотів, на кожному з них по двадцять сходинок.
Історія Потьомкінських сходів
В перші роки існування міста, Чорне море доходило майже до самого обриву сьогоднішнього Приморського бульвару.
До води спускалися з високого берега, про це згадував ще Пушкін в «Подорожі Онєгіна».
З роками з’явилися дерев’яні сходи. Їх спроектували в 1825 році кілька архітекторів К. І. Потьє, Ф. К. Боффо та А. І. Мельников. Звели сходи вже в тридцятих-сорокових роках. З історичної довідки відомо, що князь Михайло Воронцов наказав звести ступені в подарунок своїй дружині Єлизаветі. Проект обійшовся князю в 800 тисяч рублів. Одесит Михайло Дерибас говорив, що сходинки були засновані там, де колись була стежка. На сьогоднішній день сходинки зберегли свій автентичний вигляд.
Згідно з планом поздовжні і поперечні коридори утворюють потужні стовпи, які утримують конструкцію – похилу площину з укладеними поверх неї ступенями. Наскрізні галереї з боків від Потьомкінських сходів створили акуратні аркади.
Легенди Потьомкінських сходів
З Потьомкінськими сходами в Одесі пов’язано кілька легенд.
Одна говорить, що десь під сходами розташований вихід з таємного підземного ходу, який веде з Воронцовського палацу. Згідно з іншою легендою, сходові арки зберігають предмети старовини одеських контрабандистів.
З Потьомкінськими сходами пов’язують грабіжника на прізвисько Мішка-Япончик. Подейкують, що під однією зі сходинок він сховав свої скарби.
Чому сходи “Потьомкінські”
Потьомкінські сходи отримали свою назву завдяки режисерові Сергію Ейзенштейну, який зняв фільм «Броненосець Потьомкін» (1925).
У ключовій сцені цього фільму дитяча коляска котиться сходами. Коли Ейзенштейн знімав фільм, то він сконцентрував по периметру сходів різні сцени. Після прем’єри поет Микола Асєєв у своїй роботі «Як знімався фільм «Броненосець «Потьомкін» говорив, що «одеські сходи … не будуть забуті глядачами». У кінематографі величезні ступені навічно пов’язані з броненосцем «Потьомкін».
Марк Твен, Жюль Верн і інші про Потьомкінські сходи
ПроПотьомкінські сходи можна довго говорити і використовувати сотні прикметників для її опису. Зовсім не дивно, що про сходи неодноразово висловлювалися відомі люди.
Наприклад, американський письменник Марк Твен свого часу відвідав українську перлину біля моря і в романі «Простаки за кордоном» із захопленням згадав розміри сходів.
Російський драматург Олександр Островський в листах з Одеси барвисто описав знамениті сходи.
У романі «Дешеве місто» поет Яків Полонський прозвав сходи «колосальними».
Польський письменник Юзеф Крашевський говорив, що Потьомкінські сходи – це один з неймовірних і пам’ятних місць Одеси.
Російський інженер і мандрівник Микола Гарін, назвав сходи «величезними», прозаїк Олександр Грін у своєму оповіданні згадав сходи як «знамениті», Жюль Верн в своєму романі назвав їх «монументальними», а белетрист Олексій Свірський «колосальними».
Одеський фунікулер
Поруч з Потьомкінськими сходами знаходиться Одеський фунікулер. Він з’єднує Приморську вулицю з Приморським бульваром. Транспортний засіб було побудовано на початку двадцятого століття. У сімдесятих роках минулого століття фунікулер був замінений ескалатором.
Прослужив він недовго. Новий фунікулер був відкритий у вересні 2005 року до Дня міста. Транспортний засіб має один вагон і розрахований на десятьох. Час в дорозі трохи більше однієї хвилини. Як зазначав письменник Іван Нечуй-Левицький, за рахунок прольотів з боку фунікулера, конструкція сходів здається широким полотном.
Стамбульський парк
Стамбульський парк в Одесі розташований на схилах Приморського бульвару і до травня 2017 року перебував у занедбаному стані. Завдяки міській владі Стамбула, парк був реконструйований. Відкриття парку співпало із закінченням ремонту Потьомкінських сходів.
Тепер у одеситів і гостей Південної Пальміри є ще одне місце для прогулянок і вечірніх променадів.
Цікаві факти про Потьомкінські сходи
- На сходових прольотах в 1919 році одеська театральна трупа ставила вистави.
- Спортсмен Сергій Уточкін перший, хто спустився по сходах на трьох видах транспорту: велосипеді, мотоциклі і автомобілі.
- У роки Великої Вітчизняної війни на агітаційних Потьомкінські сходи втілювали Одесу. У повоєнні роки сходи символізували трудову доблесть місцевих жителів.
- Щороку вгору по Потьомкінських сходах проходить забіг. Рекорд: 22,8 секунд.
- Відповідно одному з досліджень Потьомкінські сходи зайняли шосту позицію в рейтингу найкрасивіших європейських сходинок.
- Через особливості берегової лінії, сходи ведуть до моря на північ, а не на південь.
- Потьомкінські сходи мелькали в польському фільмі «Дежа вю».
- В 2015 році на Одеському міжнародному кінофестивалі, Європейська кіно-академія присвоїла сходам статус «Скарб європейської кіно-культури». У прес-релізі Європейської кіно-академії відзначили, що «Потьомкінські сходи, безумовно, це одна з найвідоміших історичних місць в світі кіно».
- Назва Потьомкінських сходів закріпилася в документах тільки в 1950-х роках.
- На День міста сходинки використовують в якості трибуни.
- На свята саме з Потьомкінських сходів найкраще милуватися салютом і феєрверками.
- Потьомкінським сходам присвячена пісня, виконавець Сергій Рогожин.
Автор Владислава Бушкевич