Україна там, де ми – це цикл інтерв’ю з українцями, які кинули себе на виклик та, переслідуючи особисту мету, переїхали до іншої країни.
Кожен із наших героїв пройшов свій шлях до мрії, вони не бояться змінювати свою життя і починати все знову, навіть у іншій країні.
Це не методичка міграції, тут ви не знайдете докладних описів «як переїхати в іншу країну». Тут ви дізнаєтесь людей, здатних на зміни, відносини та якості життя в інших країнах.
Можливо, саме тут, ви знайдете натхнення до підкорення нових горизонтів, до особистого розвитку та досконалості.
Україна там, де ми – це унікальна можливість побачити інші країни, дізнатися менталітет та особливості життя очима і душею тих, у кого в серці живе Україна.
Знайомтесь, Алла, українка, яка зараз живе і працює в Астані (Казахстан)
Про себе
Все моє дитинство та юність пройшли у Житомирі. Там моя сім’я, мої друзі, мої близькі люди і, якщо чесно, там моя душа. Маленьке, тихе і дуже затишне місто, в ньому чисто та світло! Це отчий будинок, де на мене чекають і завжди раді. Я мріяла зробити для міста щось значуще, що зробить його відомим та популярним. Ця мета ще зі школи живе у мені. Навчаючись у ЖДТУ (політеху), я брала активну участь у розвитку студентського самоврядування в університеті та у місті в цілому. Завжди була активною – організовувала фестивалі, конкурси, конференції, акції тощо. Звичайно, така активність привела мене до Києва – великого міста, великих можливостей. У цьому місті є можливість розкрити свій потенціал.
Мене завжди надихає робота – та справа, за яку я беруся. Зараз я активно розвиваюсь у проектному менеджменті. Вважаю, що це дуже цікаво, оскільки в одній людині необхідно розвивати безліч якостей і навичок одночасно. Кожен такий проект, це виклик, особистий челендж для мене, потрібно в короткий термін отримати результат, навчиться чогось нового, підвищити свій скил до просунутого рівня, або взагалі дізнатися, що він у тебе є.
Один із проектів і завів мене до Казахстану. Планувати не було часу, на переїзд я мала 3 дні. Я абсолютно не хвилювалася з приводу, що і як, і що я кидаюся в прірву, бо проект був новим, а компанія давно перевірена і її співробітники вже давно стали моїми друзями. Тому я запакувала валізи і відлетіла назустріч новому і не звіданому для мене Казахстану.
У кожному проекті я беру для себе щось корисне і кладу в скарбничку знань, якими обов’язково скористаюся, коли повернуся творити до улюбленого Житомира.
Про переїзд
На 90 днів віза до РК не потрібна, понад цей термін необхідно оформлювати дозвіл. Але воно вже суто індивідуальне і залежить від мети візиту. Цього року згідно із законом на території РК українцям можна перебувати 90 днів у період 180 днів. Тобто протягом року можна перебувати в республіці 180 днів, але в різні періоди. Оформлення візи займає близько 1,5 місяців – необхідно отримати дозвіл, будучи в РК, а після саму візу вже в Києві.
При переїзді в Астану слід враховувати, що тут різко-континентальний клімат, як кажуть самі місцеві, – бридко-континентальний. Температурні режими можуть змінюватись протягом дня! Тому Астана посідає 2 місце у рейтингу найхолодніших столиць у світі. Звичайно, влітку це не відчувається, а здається навіть навпаки, але починаючи з жовтня, погода вже дуже холодна, часто бувають холодні вітри. Так що, приїжджаючи, беріть гардероб усіх сезонів – не помилитеся.
Про місто
На жаль, я не можу розповісти вам за всю країну, але можу багато розповісти про Астану. Вона – класна, нова, сучасна, молода, прогресивна та дуже гарна. Як місто, так і люди, що живуть у ньому. Астана – це столиця РК, 70% його мешканців – це чиновники, місто костюмів та білих комірців, шпильок та гарного вбрання.
Оскільки місто молоде (йому лише 18 років), тут все нове та сучасне – архітектура, парки, сквери тощо, у всьому відчуваються високотехнологічні рішення. Тут немає шаленої кількості маршруток, але є автобуси – комфортні та чисті, розвинена автоматизована система велопрокату. Вело-парковки розташовані у зручних місцях: вранці можна без проблем недалеко від будинку взяти велосипед та доїхати до офісу, поряд з яким також можна знайти паркування.
Астана збудована у степу. Напевно, саме тому тут простори, між будинками великі відстані, широкі дороги – завдяки цьому місто видно небо. Небо вражає та заворожує, змушує діставати смартфони та щодня фотографувати неповторний захід сонця.
В Астані основні активності зосереджені у центрі, тому все дуже близько і в пішій доступності – парки, сквери, магазини, офісні будівлі.
Цікава система таксі – ловлять або «з руки» (і це вважається нормальним і безпечним – підвозять все і всіх), а також вDriver. Ціни на бензин у Казахстані значно дешевші, ніж в Україні і тому таксі теж недороге.
Було складно розібратися у грошах. Тенге (місцева валюта) – приблизно 340т. за 1$. Тому в магазині твої продукти можуть коштувати і 1000-2000, і 5000 тенге, а з цим перший тиждень було складно – здавалося, що ціни значно вищі, ніж в Україні. Але проживши 3 тижні, вже розумієш, що все це тільки здається.
Про людей та особливості життя
Приїжджаючи, відкриваєш для себе зовсім іншу країну – нова та сучасна, витримана та стильна. Якщо, звичайно, можна сказати стосовно країни та її столиці.
Приємні та красиві люди. Казахи – нація дуже доброзичлива та гостинна. Нам були всі раді, починаючи від таксиста, і до чиновників. Народ – товариський, ми так багато не говоримо, вони завжди знають, що запитати і що розповісти.
Тут хороша система освіти, вони беруть приклад із заходу та дуже грамотно його впроваджують. Є програми, за якими студенти їдуть на навчання до кращих ВНЗ світу на стипендіальній основі, а після закінчення мають повернутися та працювати на державній службі. Завдяки цьому чиновники – прогресивні, активні та грамотно проводять реформи.
Найбільше здивування було, коли через 3 тижні проживання в Астані я зустріла напідпитку в магазині. У той момент я зрозуміла, що саме цього я не помічала на вулицях міста – людей, що випили. Не можу сказати, що вони не п’ють, це буде брехня, але вони це роблять не на лавці, не в підворітті та не на дитячих майданчиках.
Тут багато молодих сімей, нормальний вік весілля 18 – 23 роки. А молодь старша – вже «засиділися». Діток вони заводять рано. І сім’ї великі – найчастіше це 3 дитини, рідко коли менше.
Тут люди більш метушні, але при цьому на зустрічі рідко коли поспішають. Ми розуміємо, що призначаючи час зустрічі, слід додати 15 хвилин.
Але головна відмінність – це сервіс («ахіллесова п’ята»). Тут це тільки починає розвиватись, Україна далеко попереду.
Астана будується швидко та стрімко, щомісяця виростають нові комплекси – цікаві та сучасні за своєю архітектурою. Але, на жаль, якість від цього страждає. І виходить, що комплекс збудовано 5 років тому, але вже з’являється потреба у капітальному ремонті.
Про їжу
На першому місці з поїдання м’яса у світі – вовки. Як ви думаєте, хто на другому? Звісно, казахи!
Тут дуже смачна їжа, багато м’яса та тіста: бешбармак, манти, пельмені, баурсаки, лагман, випічка та багато іншого, навіть салати – і ті з м’ясом. Приїжджаючи додому, я дуже сумую за казахською кухнею.
У Казахстані вироблено свою чайну церемонію. Чай п’ють довго та багато. Якщо гість не вип’є кілька чашок чаю, його не відпускають – це образа для господині. Готують його з молоком, і розливає лише жінка, п’ють його у маленьких піалах.
Що подивитися в Астані?
- Перше – це однозначно ресторан національної кухні. Рекомендую спробувати конину, вона відрізняється на смак від звичної для нас яловичини та свинини, але знаєте це дуже смачно!
- Друге – це мечеть. В Астані є найбільша мечеть Казахстану. Це чудове місце, енергетично дуже сильне – перебуваючи там, набуваєш душевної рівноваги та спокою.
- Третє – це фонтан – Сонце. Музичний фонтан, з вогненними спецефектами – дуже гарне і вражаюче видовище.
- Четверте – Байтерек (назва означає – «дерево життя»). Це монумент, який знаходиться у самому центрі Астани. Він несе історичну цінність для Казахстану, оскільки він символізує новий етап життя народу, саме – перенесення столиці з Алмати до Астани. У його верхній частині, на оглядовому майданчику є постамент з відбитком долоні президента країни Назарбаєва Н.А. Там же можна побачити все місто і незабутні заходи сонця, заради яких варто піднятися і побачити все це на власні очі.
- П’яте місце – це Театр опери та балету. Виявляється, це третя за величиною оперна сцена у світі! Там завжди цікава та популярна програма. Просто будьте ближче до мистецтва.
Що змінюється в Україні, коли ви приїзжаєте додому?
Цікаве питання… Крім пори року та курсу долара? .
Насправді Україна зараз проходить етап відновлення та реформації, щоразу повертаючись, я розумію, що наше суспільство стає усвідомленішим.
У нас активно розвиваються та з’являються круті проекти – як соціальні, так і комерційні, люди більше не бояться показати свої ідеї, а найголовніше вони впевнено їх втілюють.
Приходять молоді лідери, зі своїми ідеями, новим баченням, активно вносять зміни, як у життя людей, так і в їхню свідомість.
Найважливіше, що змінюється, це те, що ми – Українці, пишаємося тим, що народилися на цій землі. Пишаємось своєю історією та будуємо плани на життя в нашій країні.
Я завжди з великою радістю лечу додому, дивлюся на наших людей слухаю українську мову, якою сумую. Повертаючись, багато ходжу улюбленими вулицями улюблених міст Києва та Житомира.
Топ-5 питань про Казахстан, які задають тобі друзі та знайомі
Усім дуже цікаво – чим тут живуть, які люди, які ціни, на якому рівні життя загалом. Найголовніше – всі хочуть знати, де краще жити.
Про улюблені місця в Україні
Я об’їздила всю Україну, і туристам пораджу зробити те саме. Ми маємо дуже багато місць, які варто відвідати. У мене є місця та міста, в які я із задоволенням повертаюся, і мені не набридає.
У Житомирі найкрутіше – це природа! Я люблю наші парки та вулички, сквери з високими та старими деревами. Коли хочу подумати, одягаю кросівки та йду з одного кінця міста в інший, це, напевно, єдине місто, де можна так пройтися і не втомитися. У Києві моє улюблене місце – це оглядовий майданчик на Арсенальній – місце, яке підживлює енергією та надихає, мені подобається приходити туди та спостерігати суєту міста.
Всім варто поїхати до Вінниці та подивитися на наші фонтани. Дивлячись на те, що відбувається, емоції просто зашкалюють – і повертаєшся у дитинство. Побувайте у Чернівцях, підіть до національного університету та відчуйте себе знову студентом, особисто я після нього знову хочу вчитися.
У нас так багато місць, які мало кому відомі, але де обов’язково варто побувати – мандруйте!
Українка в Казахстані – Алла Сладковська
Фото з особистого архіву Алли.
Автор Світлана Бондаренко