На лівому березі Дніпра над старовинним козацьким селом Прохорівка на Черкащині височіє Михайлова гора. На її вершині розкинувся старий парк, де колись був маєток видатного українського вченого, енциклопедиста, мовознавця, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Це місце унікальне через концентрацію пам’яток українських велетнів слова. Але про все по черзі.
Садиба Максимовича на Михайловій горі
Родинне гніздо у цьому місці над Дніпром заклав 1747 року прадід Михайла Максимовича Іван. Далі тут жили його дід та батько.
Великий вчений поселився у садибі на Михайловій горі 1845 року. Тоді він покинув пост ректора університету через хворобу та прожив у Прохорівці ще 30 років.
Максимович любив це мальовниче місце. Саджав багато дерев і квітів, був добрим до людей і його теж шанували. Створив там наукову резиденцію і часто запрошував друзів до себе на гостину. На Михайловій горі у Прохорівці побувало багато видатних письменників, літераторів, громадських діячів. Але особливої уваги заслуговують двоє, пам’ятки про яких і досі можна побачити у парку: Тарас Шевченко та Микола Гоголь.
Прохорівка й Шевченко
Славетний український Кобзар гостював у Максимовича у червні 1859 року. Там письменник і поет працював над своїм твором «Марія», написав портрети господаря будинку та його дружини Марії Василівни, робив ескізи наддніпрянської природи, зокрема, начерк пейзажу олівцем «Коло Канева». У липні 1859 року дорогою на Михайлову гору Шевченка заарештували.
Досі у парку над Дніпром росте 700-річний дуб, біля якого мислитель любив працювати над своїми творами. Біля нього встановили пам’ятну табличку, яка повідомляє відвідувачам про зв’язок цього місця з великим українцем.
Прохорівка й Гоголь
Письменник Микола Гоголь, родом із Полтавщини, побував у гостях у Максимовича у жовтні 1832 року, дорогою в Росію. Місцеві краєзнавці стверджують, що тут він написав свою знамениту повість «Вій», в якій використав матеріали з життя Прохорівки. Твір народився під враженням від колоритного села та історії, яку там почув.
Народні перекази стверджують, що біля гори жив козак, який мав надзвичайної краси дочку. Місцеві жителі називали її Панночкою. Та сталася біда – дівчина померла зовсім юною. Батько з матір’ю вирішили відслужити за нею панахиду у церкві. На такому сюжеті бурхлива уява письменника вималювала містичні картини, що лягли в основу знаменитої повісті. Дотепер на Михайловій горі зростає ще одне пам’ятне дерево – сосна Миколи Гоголя.
Там же, де колись доживав останні роки життя, похований і сам Максимович. На його могилі під чорним гранітним обеліском-пам’ятником завжди лежать і зростають квіти.
Чим відомий Михайло Максимович
Вчений народився 15 вересня 1804 року. Козацьке минуле його роду сягає корінням часів гетьманування Івана Мазепи. Предки були наближені до гетьманів Івана Скоропадського та Данила Апостола. Прадід Максимовича Іван був предводителем Золотоніського дворянства на Черкащині.
Знаменитим був і рід матері вченого Гликерії Федорівни. Він походить від козака Бубнівської сотні Тимофія Тимка. П’ятеро дядьків Михайла Максимовича були письменниками, а двоє з них стали професорами – Харківського та Московського університетів. Саме вони значною мірою вплинули на формування світогляду племінника.
Максимович став ученим-енциклопедистом, ботаніком, зоологом, натуралістом, істориком, археологом, етнографом, фольклористом, філологом. Ректором Київського університету Святого Володимира (нині КНУ ім. Шевченка) він був лише рік – із 1834 до 1835 рр. Однак саме в цей період там з’явилися фонди великої університетської бібліотеки, друкарня та ботанічний сад.
Що подивитися на Михайловій горі сьогодні
Нині у Прохорівці діє музей-кімната імені Максимовича. 1972 року на цій території було створено однойменний парк-пам’ятку природи місцевого значення площею 20 га. Дуб Шевченка та сосна Гоголя перебувають під охороною.
Зараз це покинута територія санаторію “Жовтень” та занедбані будинки відпочинку “Прохорівка”, вхід на територію вільний.
Стан усього цього матеріального фонду досить плачевний. Місцеві жителі бідкаються, що таку спадщину Україна просто не може втратити, тому шукають інвесторів, які погодилися б відродити санаторій. А краєзнавці тим часом розробляють тематичні екскурсії та знайомлять усіх охочих зі сторінками життя видатного земляка.
Як дістатися до Прохорівки
З Києва маршрутним автобусом Київ – Канів. З Канева до Прохорівки ходять автобуси з автостанції.
Черкас можна доїхати з пересадкою, або автобусом до Канева, що прямує через Прохорівку.
Автор: Марина Погорілко