Найдавніші фестивалі в Україні, що проводяться й сьогодні

Минуле та сучасність вдало переплітаються на фестивалях, які відомі ще з давнини. Якщо Ви хочете побувати на лицарському турнірі, стрибати через вогнище, побачити буковинський карнавал та пожити у середньовічному шатрі, то наступний перелік допоможе Вам у здійсненні таких планів.

Отже, найстаріші фестивалі в Україні, які вам сподобаються:

«Срібний татош»

  • Тип фестивалю: історичний
  • Коли: травень
  • Де: селище міського типу Чинадієво
Замок Сент Міклош
Замок Сент Міклош

Приїжджаючи до селища Чинадієво у травні Ви потрапляєте не просто до населеного пункту, а до осередку лицарства. Фестиваль приймає гостей з Угорщини, України та Словаччини. З кожної країни приїжджають команди лицарів, які показують свої сили у змаганнях, кульмінацією є лицарські поєдинки.

Гості можуть скуштувати страви, приготовані за старовинними рецептами, пожити у середньовічному таборі, постріляти з арбалета та лука, стати учасником майстер-класів з танців та середньовічних ремесел. Ввечері проводять фаєр-шоу. З 2015 року проводиться «ЛітТатош» – літературна частина фестивалю, яка збирає поетів та бардів.

Фестиваль проходить у замку Сент-Міклош, який має багату історію. Був резиденцією, в’язницею, військовою частиною, сільрадою, сховищем автобази, управлінням лісового господарства.

У 2001 році Громадське об’єднання «Калган-А», до складу якого входять художники і краєзнавці, взяло на себе зобов’язання зберегти цю важливу історичну пам’ятнику. Під керівництвом Йосипа Батроша замок став  культурно – мистецьким та туристичним центром.

“Маланка-Фест”

  • Тип фестивалю: етнографічний
  • Коли: січень
  • Де: Галичина та Буковина
Фестиваль Маланка фест

Маланка – святковий вечір напередодні “старого” Нового року”. Зазвичай люди переодягаються у фольклорних персонажів та тварин.

Традиція святкувати Маланку бере свій початок від середньовічних карнавалів. Це пов’язано з духами та потойбічними силами (Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини).

У наш час святкування Маланки збереглося переважно у селах Буковини та Галичини. Кожного року можна потрапити на буковинський фестиваль, на якому представлені гуцульська, молдавська, румунська, бессарабська та українська маланки. Це гарна нагода побачити автентичну маланку, якій понад сто років.

“Середньовічний Хотин”

  • Тип фестивалю: історичний
  • Коли: травень
  • Де: м. Хотин
Хотинська фортеця

Для того, щоб потрапити у Середньовіччя, не обов’язково мати машину часу, досить лише відвідати фестиваль “Середньовічний Хотин”.

Хотинська фортеця протягом чотирьох днів перетворюється на середньовічне місто.

Головним дійством є лицарські поєдинки. Вони проходять під відкритим на небом на спеціально підготовленій території.

Гостей найбільше вражає джостінг – це прийом під час поєдинку, коли два вершники зближаються в галопі і завдають ударів списами по щитам один одного.

Відвідувачам є що побачити, фестиваль пропонує такі атракції: майстер-клас зі стріляння з лука, інтерактивні ігри для дітей та дорослих, середньовічні змагання.

Гості можуть послухати як грають на гуслях, флейтах та волинках, побачити облогу фортеці, скуштувати страви XIII-XV століть, пожити у шатрі, побачити жінок, одягнутих у стилі XV століття та лицарів із справжньою зброєю.

“Середньовічний Хотин” – це міжнародний фестиваль, у якому беруть участь гості з Татарстану, Росії, Білорусії, України та Молдови. За перші місця у різних номінаціях змагаються понад 350 учасників.

«Проводи отар на полонину»

  • Тип фестивалю: етнографічний
  • Коли: травень
  • Де: селище міського типу Міжгір’я
Горгани в Карпатах

Ця традиція відома ще з минулих часів на Синевирському перевалі, саме тут відбуваються народні святкування.

Основний етап дійства – це проводжання вівчарів на полонину під звуки трембіт. Відвідувачі мають можливість побачити виступи творчих колективів Міжгірського району. Також на гостей чекають майстер-класи ковальського мистецтва, традиційне приготування продуктів вівчарства (сиру, вурди та бринзи), спортивні змагання, ігри та розваги.

Обов’язково запалюють традиційну вівчарську ватру. Люди вірять, що вогонь має магічну силу, яка буде відлякувати від отар хижих тварин та злих духів. Також протягом фестивалю потрібно бажати вівчарям гарного літа (вівці пастимуться до початку осені).

Саме тут Ви станете частиною природою та зможете насолодитись чудовими краєвидами. Цей захід запам’ятається своєю оригінальністю.

«Русь Пересопницька»

  • Тип фестивалю: історичний
  • Коли: травень
  • Де: с. Пересопниця
Фестиваль Русь Пересопницька
Фото ufest.in.ua

Ще один фестиваль, який допоможе Вам опинитися у Середньовіччі, проходить у с. Пересопниця. Головна мета: відновити культуру та побут ХVІ століття, бо саме тоді було написано Пересопницьке Євангеліє.

Фестиваль проходить на території культурно-археологічного центру «Пересопниця». Гості можуть стати свідками штурму фортеці та середньовічних боїв, послухати українські пісні під супровід народних інструментів, взяти участь у майстер-класах з давньоруських ремесел. Родзинкою є церемонія одруження галицького князя Ярослава Осьмомисла з княгинею Ольгою, такого Ви ніде не побачите.

Фестиваль надихає на вивчення історії рідного краю та привертає увагу до дослідження середньовічної України.

«Колодар Fest Купайло»

  • Тип фестивалю: етнографічний
  • Коли: червень
  • Де: м. Київ (Парк партизанської слави)
Фестиваль «Колодар Fest Купайло»

Основна ідея фестивалю: поєднання протилежностей – це об’єднання духовного і матеріального, минулого і сучасного, це реальна можливість доторкнутися до мудрості наших Дідів – Прадідів.

Застосувати її у сучасному, повсякденному житті, стати щасливим і самодостатнім уже сьогодні протягом усього року. Це любов до своєї Землі, до Себе, до свого Роду і свого Народу в цілому. А також позитивне мислення при всіх обставинах, яке допомагає отримати сучасні психологічні і медетативні практики.

Свято Купайло – це одне з чотирьох основних колодарних Свят. Купайло – це Свято літнього Сонцестояння. В цей час Сонце перебуває у найвищій точці, тобто у куполі, тому дні найбільші, а ночі – найкоротші. Все на Землі отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Купайло є Богом плодючості. Зображують Його з ознаками чоловічого початку і могутньої запліднюючої Сили.

Свякування починається увечері, напередодні Купайла. Основним дійством є купальський Вогонь, який символізує Сонце – зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч – від заходу Сонця – Ярила до лона Матері – Землі, до сходу Купайла. Перед запаленням Вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом коло хмизу, що позначає чотири Сонця (чотири пори року). Потім, всі сходяться до хмизу і запалюють Вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».

У надвечір’я дівчата гадають на судженого – кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок – це знак дівочої долі, щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того дівчина поцілує і має бути з ним  у парі на це Свято.

Основними заходами програми Фестивалю «КОЛОДАР ФЕСТ» є:

  • майстер-класи від найкращих майстрів, спрямовані на розвиток особистої сили та розкриття потенціалу душі,
  • пропрацювання особистих задач, оновлення себе і свого Роду,
  • навчання здоровому способу життя та культурі харчування,
  • слов’янські хороводні практики від кращих майстрів-хороводників,
  • потужні зцілюючі медитативні практики,
  • йога,
  • психологічні трансформаційні та бізнесові ігри,
  • виступи колективів народних пісень та танців,
  • показові виступи колективів слов’янських бойових мистецтв.

До участі у програмі «КОЛОДАР ФЕСТ» запрошуються: колективи з національних народних танців, музики та пісні, колективи з національних бойових мистецтв, колективи національних видів мистецтва та творчості, майстри з гончарного ремесла та ковальства, майстри оздоровчих практик, майстри з виготовлення національних оберегів, майстри з йоги та медитативних практик, майстри з психологічних, духовних та езотеричних практик, майстри із оздоровчих дихальних практик, майстри із хороводних та танцювальних практик, майстри файєр мистецтва, майстри з практик звукової медитації, майстри з психологічних трансформаційних ігор, заклади вегетаріанського харчування (кав`ярні, магазини, ресторани тощо), організації та установи з виготовлення етнічних товарів побуту, косметики, одягу, прикрас, посуду, дитячі школи та садки, дитячі аніматори.

Фестиваль «Ту Стань»

  • Тип фестивалю: історичний
  • Коли: серпень/вересень (кожного року різний місяць)
  • Де: с. Урич
Фестиваль «Ту Стань»
Фото facebook.com/pg/tustan.ua

Фестиваль проходить на території історико-культурного заповідника «Тустань» (Львівська область) та присвячений тематиці українського Середньовіччя, а саме часу існування наскельного міста фортеці Тустань (IX—XVI століття). З 2016 року розширились рамки історичного періоду з IX до XVIII століть.

Захід орієнтований на відтворення побуту періоду розквіту фортеці та приверненню уваги з боку туристів (розвиток агротуризму).

Під час фестивалю пропонують такі розваги: двобої, бугурти, кінний турнір, середньовічні танці, музика (героїчний епос, фольк, середньовічна музика та їх інтерпретації), вогняне дійство, пісні при ватрі, кіноніч.

Локації на яких відбуваються дійства: ярмарок ремісників, вуличні музики, середньовічний табір, розважальні (метавка, стрільба з лука і арбалета, навчання бою). Кожного року виступають різні виконавці, барди та музичні гурти: «Кому вниз»,  Віктор Цимбалюк, Едуард Драч, «Нова радість», «Пропала грамота», «Один в каноє»,

Головною відмінністю «Ту Стані!» від інших фестивалів є участь глядачів у всіх елементах дійства, цілісне художнє та режисерське оформлення.

Фестиваль «Шипіт»

  • Тип фестивалю: етнографічний
  • Коли: липень
  • Де: біля водоспаду Шипіт (с. Пилипець, Міжгірський район)

Фестиваль відомий ще з 1993 року і проходить з 1 липня по 6 липня. Головною частиною цього заходу є святкування Івана Купала. Дійство відбувається за усіма традиціями та повністю відображає місцевий колорит. Сюди з’їжджаються представники різних субкультур з України, Білорусі та інших найближчих країн.

Засновниками є подружжя ужгородських представників хіпі-культури Чарлі та Шара. Саме тому спочатку на фестиваль приїжджали саме хіпі, але з часом орієнтація на цю субкультуру знизилась.

«Шипіт» став темою книги «Трохи пітьми» Любка Дереша, але події в книзі є вигаданими.

Кожен фестиваль має свою особливу рису, яка приваблює гостей з різних куточків України і не тільки. Ми впевнені, що Ви обов’язково знайдете щось для себе.

One thought on “Найдавніші фестивалі в Україні, що проводяться й сьогодні

  1. Важливо знати!
    А що є Коляда та Різдво в історії давнього українського Православного Світогляду?
    Яке значення має Колядний цикл Творця та програма Нового Кола Року?
    Навіщо предки так часто постили у Колядному періоді?
    Чому здоров’я людини пов’язане з Колядою?
    Читайте тут:
    – про Коляду – http://koliada-kalendar.tilda.ws
    – про Різдво – http://koliada-rizdvo.tilda.ws

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *