Його називають архітектурною перлиною та серцем Поділля, «містом семи культур», « квіткою на камені», містом музеїв та фестивалів. Знайомтесь – Кам’янець-Подільський та його візитівка – Кам’янець- Подільська фортеця.
Історичні дані фортеці
Історія створення фортеці сягає сивої давнини. Прийнято вважати, що фортеця з’явилася в другій половині XIV століття, а точніше 7 (15) січня 1374 року, на що вперше вказує грамота Юрія Коріатовича.
Юхим Сіцінський (археолог, історик та культурно-громадський діяч Поділля) стверджував, що Кам’янець-Подільський замок побудований одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 року.
Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм племінникам – князям Коріатовичам.
Хто тільки не намагався оволодіти Кам’янець-Подільським замком, зі стін якого і нині видніють застряглі кам’яні гарматні ядра.
Стара фортеця в її нинішньому вигляді була побудована на місці в’їзду в місто по головній дорозі – на уламках давньоруських укріплень.
Вежі Кам’янець-Подільскої фортеці
Вежі фортеці височіють немов продовження скель. До речі, фортеця нараховує 11 веж, і кожна з них має своє ім’я та історію. Наприклад, найвища та найпотужніша має аж дві назви – Папська та Кармелюкова.
Перша – тому, що на будівництво свого часу кошти були виділені Папою римським Юлієм ІІ, друга – від імені бранця, який тричі перебував під вартою саме у цій вежі, Устима Кармелюка (український національний герой, а також керівник повстанського руху на Поділлі).
Сьогодні, в Папській вежі відкрито експозицію, яка демонструє часи перебування під вартою Кармелюка. Найстаріша з усіх (XII – XIII століття) – Денна або Донна вежа, яка розташовується від входу в замок трохи далі. Зараз у неї немає верху, а колись вона мала конусоподібний дах. У 1575 році в цій вежі була римо-католицька капличка Святого Архангела Михаїла.
У 1541-1545 роках, під час перебудови фортеці, праворуч від замкової брами була побудована Нова Східна вежа; зараз туристам вона першою впадає в око. Тоді, щоб нажахати ворогів, в її стіну вмурували два кам’яних ядра.
У вежі до теперішнього часу зберігся колодязь шириною 5 метрів і глибиною 35 метрів , воду з якого підіймали за допомогою великого дерев’яного колеса. У сусідній вежі створена діорама «Оборона замку 1672 року», що розповідає про дні, коли неприступний форт здався під натиском турецьких військ.
Ще одна цікавинка знаходиться у дворі фортеці. Це боргова яма з манекеном боржника.
Колись до неї потрапляли злісні неплатники податків, а сьогодні гості Кам’янця-Подільського кидають сюди монетки і вірять, що це допоможе їм уберегтися від боргів.
Але найголовніше, що зберегла Кам’янець-Подільська фортеця, – це автентична атмосфера , якою, здається, просочений кожен камінчик.
Щоб «пройти крізь віки», відвідувачам пропонують переодягнутися в одяг часів Середньовіччя, викувати монетку з панорамою міста та навіть спробувати себе у ролі військового з арбалетом і стрілами в руках.
Чимало реставраційних робіт, археологічних розвідок дають нам все більш цікаві та нові факти цього славетного місця, цієї потужної та величної споруди зі списку « 7 чудес України».
Вартість вхідного квитка для дорослого на територію Старого замку – 25 грн, для учнів та студентів – 15 грн, картинна галерея – 15грн. (дорослі), 8 грн. – учні і студенти, організація вечірньої (нічної) екскурсії «Таємниці Старого замку» – 50 грн. з особи.
Адреса: Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Замкова 1
Автор Юлія Рачковська