GO UP

Справжній скарб – замок Попових в Запорізькій області

Справжній скарб – замок Попових в Запорізькій області

Замок Попових — маловідома пам’ятка архітектури 2-ї половини XIX століття.

Диваки та оригінали, як тільки не називали родину генерала Василя Попова,  їхні родичі і знайомі, та про це трохи пізніше, а зараз про історію.

96889910

Про власників замку

Землі поблизу майбутнього міста Запоріжжя, в минулому Олександрівська, були подаровані імператрицею Катериною II генералу Попову Василю Степановичу. Він і став засновником поселення, що пізніше стало містом Василівка. Раніше місцевість використовувалась для козаків і мала декілька хуторів.

Історія замку Попова

Фото zamokpopova.blogspot.com

Фото zamokpopova.blogspot.com

Фото zamokpopova.blogspot.com

Встановити автора проекту замку у Василівці не вдалося. Швидше за все їх було декілька, що і спричиняє проблеми для дослідників. Серед імен архітекторів слід назвати і місцевого — Олександра Агеєнка. За стилістичними ознаками одним з претендентів на авторство міг бути архітектор із Петербурга Бенуа Микола Леонтійович (1813–1898).

Будівництво замку тривало 20 років (1864–1884), він став найбільшим серед замків Східної України. Побудований в історичних стилях 19 століття, замок має готичні, північно-італійські і мавританські риси. Матеріалом стала цегла, бо Попов володів трьома цегельними заводами в Василівці.

На початку 20 ст. в замку обладнали метео- та електростанцію.

Метеостанція замку Попова була зарахована до мережі метеослужб Російської імперії. На даху замку обладнали і астрономічну обсерваторію з телескопом. Тераса з телескопом була прикрашена скульптурами італійського майстра Лангобарді.

Окрім замку ансамбль доповнювали стайні, службові приміщення, пейзажний парк і фонтани. Останній власник садиби Юрій Попов організував тут симфонічний оркестр.

Часи трагічного для країни більшовицького перевороту і 1-ї світової війни спонукали власника садиби Юрія Попова рятувати майно. За переказами він встиг вивезти один вагон найкоштовніших речей. Книги бібліотеки, меблі, етнографічні колекції, картини, скульптури були пограбовані або знищені. Найбільших втрат зазнали замок, парк і навколишня діброва, яку вирубали на дрова. До початку Другої світової війни в замку був розташований свинарник.

Фото zamokpopova.blogspot.com

1934 року, після великого Голодомору в Україні, місцева комуністична влада вирішила створити «культурний центр» з деревини та будівельних матеріалів садиби Попова. Навіть тепер у цій потворній будівлі в радянському стилі можна побачити вкрадені дерев’яні балки та мармурові сходи. В замку виламали дерев’яні склепіння і стелі і частково дахи, але стіни встояли.

1954 року за вказівкою радянської влади зруйнували собор Св. Петра та Павла, також збудований родиною Попових у Василівці. Пізніше у стайнях садиби розмістили школу для психічно хворих дітей. Каретний сарай надбудували другим поверхом, а на вивільненій території побудували гуртожиток місцевого технікуму. Комплекс частково зруйновано, а будівельні матеріали розікрадено місцевими мешканцями.

Колекції в замку Попова

Колекції зброї, живопису (справжньою гордістю Василя Попова було зібрання творів Карла Брюлова!), книг привертають увагу істориків і мистецтвознавців усієї Європи, а в Англії, Франції, Італії видаються листівки з місцевими краєвидами.

20140626144323

На жаль, замок зберігся лише частково,  всю ця красу понівечено та просто занедбано.

Та в палаці Попова ще збереглися окремі фрагменти споруди, де облаштовано зал, присвячений історії маєтку, невелика картинна галерея, етнографічний зал і експозиція, присвячена Другій світовій війні.

Адреса: Запорізька область, м. Василівка, вул. Гагаріна, 12

Leave a Reply