Місця, які варто відвідати у Запорізькій області
Думаєте, що Запоріжжя – це лише Хортиця, козацькі садиби та музеї? Ми доведемо, що ви помиляєтеся.
Запорізька область – незвіданий край атракцій, які щороку відвідують тисячі туристів. Пропонуємо вам віртуальну екскурсію найкращими пам’ятками.
Замок Попова
- Де: м. Василівка, вул. Гагаріна, 12
Садиба Попова – пам’ятка архітектури XIX століття, зараз Василівський історико-архітектурний музей-заповідник. Засновником був Попов Василій Степанович. Автор проекту невідомий, за деякими припущеннями їх було декілька. За стилістичними ознаками одним із архітекторів міг бути Бенуа Микола Леонтійович.
Будівництво тривало 20 років: з 1864 по 1884 роки. Замок має готичні, північно-італійські і мавританські риси. Головною будівлею комплексу є замок, створений за проектом Стюнкла. Збудований з цегли, двоповерховий. Раніше мав льохи для вина, лазні, бальну залу, вітальні, картинну галерею, бібліотеку, колекцію старовинної зброї.
З 1907 року на території заснували етнографічний музей. На початку 20 ст. в замку обладнали метео- та електростанцію. Перша світова війна зруйнувала замок, останній власник Юрій Попов встиг вивезти цінні речі. До початку Другої світової тут було облаштовано свинарник.
У 1993 році у Північному флігелі організували музей, до якого входять:
- зала історії замку Попова;
- зала етнографії
- зала історії Другої світової війни
- художні пам’ятки;
- макет зруйнованого замку;
- історичні речі.
Кам’яна Могила
- Де: смт. Мирне
Це національний історико-археологічний заповідник. Перші письмові відомості датовані кінцем XVIII століття. У 1793 році на мапі Мелітопольського повіту місце мало назву «Камінь-Ююн-Таш» – «камінь збору» (тут збиралася татарська орда для експансії українських та польських земель).
У 1837 році Петро Кеппен писав:
«Кам’яна могила. Так в Мелітопольському повіті називається горб, що складається з величезних куп пісковика, і знаходиться на правому березі річки Молочної… Навалені тут природою камені то виступають із землі вертикально, то, відхиляючись у протилежні боки, утворюють начебто навіси. У одному місці між скель, що обросли мохом, знаходиться проміжок на зразок вулиці… і тут-то колись був вхід до печери, в якій один з моїх провідників, що був в дитинстві пастухом і нерідко з товаришами тут проводив час, бачив на стінах написи, з яких один був завдовжки з аршин або більше, складаючи один рядок; в інших місцях були висічені окремі слова. Вхід до цієї печери занесений піском близько 1822 року».
Тут було відкрито грот Бика, де на глибині двох метрів знайшли малюнки биків та людей. Вперше на Кам’яній Могилі віднайшли мальовничі зображення оленя, лучника та жінки. В одному з гротів – скульптуру епохи бронзи (голова ведичного дракона). Ще одна знахідка – плита з зображенням стародавніх «письмен», які датуються VI — початком V тис. до н. е.
Кам’яна Могила має площу близько 3-х гектарів, кількість плит перевищує 3 тисячі. У давні часи пагорб був місцем поклоніння богам і тут здійснювалися культові обряди. Загалом протягом досліджень відкрили 65 гротів та печер, на стелях яких виявлено тисячі рідкісних наскальних зображень. Більшість малюнків наносилася не фарбами, а протиралися шматком твердого каменю. Існує думка, що це місце могло бути святилищем протошумерських племен.
Кам’яна Могила потрапила у перелік «7-ми чудес» України у 2015 року.
Федотова коса і Кирилівка
- Де: Якимівський район Запорізької області та Генічеський район Херсонської області, Кирилівка
Геологічно Федотова коса складається з піщано-мулистих та уламкових черепашкових осадів, поряд є лесоподібні суглинки. На суші можна знайти зарості маслинки вузьколистої й тамарикса – справжня знахідка для тих, хто захоплюється степовою рослинністю.
Тут є декілька баз відпочинку, де можна зупинитися під час відвідування. Місце входить до ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Федотова». У 2010 році стала частиною Приазовського національного природного парку.
Що ж до Кирилівки – це одне із найпопулярніших місць для літнього відпочинку не тільки в області, а й в Україні.
Безліч готелів, приватних садиб та баз відпочинку на будь-який смак та гаманець.
Єлисеївський кар’єр
- Де: с. Єлисеївка
Площа – близько 5 гектарів. Раніше тут добували натуральний камінь – пегматит. Зараз кар’єру надано статус унікального геологічного об’єкта. Кар’єр складається з декількох котлованів: два з них наповнені водою, а інші сухі. В одному з них розташований невеликий грот. Озера виникли в результаті затоплення кар’єру. Їх глибина близько 20 метрів. На березі ростуть шавлія, чебрець та волошка.
У кар’єрі видобували берил, танталіт, каситерит та лепідоліт та інші мінерали. Видобувні роботи проводилися до 1972 року. Загалом тут можна зустріти близько 150 гірських мінералів. Вважають, що геологічним породам більше чотирьох мільярдів років.
Поруч розташований платний ставок, де можна знайти карпа, карася та білого амуру. Це ідеальне місце для активного відпочинку.
Бердянський маяк
- Де: м. Бердянськ
Це восьмигранна біло-червона вежа, що розташована на Бердянській косі. Збудований у 1838 році та діє і у нас час. Протягом стількох років майже не зазнав змін. У XIX столітті висвітлював шлях моряком завдяки гасовим лампам. Зараз тут встановлено лінію телефонного зв’язку, радіомаяк та спеціальне обладнання. Поруч розташовано готелі та ресторани, де можна відпочити після екскурсій.
У 1877 році було збудовано ще один маяк, який назвали «Верхнім». Маяк розміщений на косі називають «Нижнім».
Меморіальний будинок-музей П.П. Шмідта
- Де: м. Бердянськ
Це філія Бердянського краєзнавчого музею, яку було відкрито у 1980 році. У будівлі з 1876 по 1886 рік мешкала родина начальника міста П. П. Шмідта. Тут пройшли дитячі роки майбутнього лейтенанта Петра Шмідта.
Велику роль у створенні відіграла вчитель математики Філатова Людмила Петрівна. Вона протягом 10 років збирали речі для музею, у цьому їй допомагала пошукова група.
Перший поверх музею присвячено родині Шмідтів та життю лейтенанта Петра Петровича Шмідта. На другому поверсі знаходяться меморіальні кімнати в яких можна знайти речі того часу (вони показають побут заможних містян порту другої половини XIX – початку XX століть). У 2000 році на подвір’ї відкрито експозицію «Просто неба».