Побачити Європу, Америку, Індію, Китай – таке бажання, звичайно, прекрасно і захоплююче. Тим часом в нашій країні теж є на що подивитися і про що розповісти.
Україна – країна найкрасивішою природою, багатим культурним спадком і безліччю цікавих місць, пронизаних духом історії. Тим більше що похвалитися знанням куточків рідної держави можуть далеко не всі наші співвітчизники.
На території України збереглися сліди безліч культур і народів – від стародавніх курганів і городищ Приазов’я і грецьких полісів прибережної частини Чорного моря до давньослов’янських поселень.Кожна область славиться своїми унікальними і загадковими місцями і колоритом, і, напевно, кожне місто, незалежно від своїх розмірів, може розповісти свою історію і навіть відкрити скарби.
Сьогодні ми розповімо що подивитися в одній з наймальовничіших і екологічно чистих областей – Полтавській.
Визначні пам’ятки та цікаві місця, які потрібно відвідати у Полтавській області
Полтава
Фото Сергій Криниця (Haidamac)
Фото Сергій Криниця (Haidamac)
Одним з найбільш привабливих для туристів об’єктів міста є архітектурний ансамбль Круглої площі.
Коли Полтава стала центром губернії, потрібно було створити і облаштувати відповідний новому статусу міський центр
. Проект замовили талановитому архітектору Михайлу Амвросимову, а він за зразок взяв петербурзькі проекти іншого російського архітектора – Андрія Захарова.
Тому Полтаву згодом і стали називати «маленьким Петербургом».
На Круглій площі розташований найбільший парк міста – Корпусний. Свою назву він отримав завдяки кадетського корпусу, в підпорядкуванні якого був довгий час. А в честь 100-річчя перемоги над шведами в Полтавській битві в центрі парку в 1805-1811 роках був споруджений монумент Слави. Він являє собою чавунну колону тосканського ордера, що стоїть на ступінчастому цегельному постаменті, в основу якого вмонтовано 18 гармат – трофеїв Полтавської битви 1709 року.
Прогулюючись по місту, туристи обов’язково повинні піднятися на Іванову гору. Тут, як свідчать археологічні розкопки, і починається історія Полтави.
На високому пагорбі над річкою Ворсклою більше 11 століть тому стояв дитинець (центральна укріплена частина давньоруського міста, обнесена стінами) літописного міста Лтава. Пізніше була побудована земляна Полтавська фортеця, яка у ХVІІІ столітті три місяці стримувала наступ шведів, поки не підійшла армія Петра I. До того ж на горі знаходиться кращий видовий майданчик Полтави. Трохи далі розташований відновлений Успенський собор.
Прямо за ним – садиба-музей українського письменника Івана Котляревського, де була створена знаменита «Енеїда».Одна з головних визначних пам’яток міста знаходиться в північно-східній його частині, в Київському районі. Там в пам’ять про перемогу російських військ над шведською армією в 1709 році був створений національний заповідник «Поле Полтавської битви».
Тут ось уже понад 300 років залишається незмінним не тільки ландшафт і територія поля битви, а й фрагменти фортифікаційних споруд початку XVIII століття, а також значна кількість інших об’єктів, що становлять історичну цінність. Заповідник, єдиний в Україні, входить в Міжнародну організацію військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.
Музей українського весілля
Музей українського весілля відкритий в 2008 році в Будинку культури села Великі Будища неподалік від Диканьки. В експозиції представлено весільне оздоблення різних часів, предмети побуту, вишиті сорочки та рушники.
Крім огляду музею, тут пропонують здійснити обряд українського весілля.
Диканька
Фото Сергій Криниця (Haidamac)
Звичайно ж, яка поїздка до Полтавської області без відвідування Диканьки!
Перш за все, вона славиться своїм національним парком.
Важко знайти інший національний парк, на території якого розташовувалося б така велика кількість природних, історичних і архітектурних пам’яток.
Розташований цей чудовий край, прозваний «Полтавщиною в мініатюрі», на місці колишнього родинного маєтку відомої династії Кочубеїв.Серед архітектурних пам’яток – Миколаївська церква – усипальниця Кочубеїв в стилі класицизму (1794) з прекрасним різьбленим іконостасом і мармуровими саркофагами, Троїцька церква (1780), описана Миколою Гоголем (де коваль Вакула малював чорта), і Тріумфальна арка (1820), встановлена на честь перемоги у війні 1812 року.
Через неї в маєток Кочубеїв заїжджав цар Олександр І.У маєтку можна побачити чотири величезних кочубеївських дуба (їх вік – від 600 до 800 років). Олександр Пушкін в «Полтаві» писав про них: «Цвіте в Диканьці древній ряд дубів, батьками насаджених».
Є тут і історико-архітектурний комплекс «Вечори на хуторі біля Диканьки» – і кожен, хто там виявляється, неодмінно занурюється в побут українського села, тут можна побачити хату заможного селянина, кузню, шинок і багато інших колоритних картинок.У лісі на схід від Диканьки зберігся печерний монастир 1602 року.
Миргород
Фото telegraf.in.ua
Місто відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами завдяки цінному мінеральному джерелу.
Тутешня вода здатна за короткий час впоратися з багатьма хворобами. Унікальним є те, що, витікаючи з джерела, вона в будь-який час року зберігає певну температуру і хімічний склад.
В першу чергу в Миргороді варто відвідати знамениту «Миргородську калюжу». Це невеличкий ставок, що знаходиться в самому центрі міста, недалеко від Успенської церкви.
А отримав він свою назву завдяки повісті Миколи Гоголя про те, «як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».
У 2009 році на честь двохсотріччя від дня народження великого письменника на березі був відкритий прекрасний скульптурний комплекс, де численні герої гоголівських повістей і оповідань постають перед мандрівниками в усій своїй красі.
Недалеко від ставка розташований і будиночок, в якому відбулася знаменита сварка двох поміщиків. Найстаршими збереглися в місті культовими спорудами є реконструйована в 1998 році Свято-Успенська церква (1887) і дерев’яна церква Іоанна Богослова (1912).
Пізнавальним буде також похід в місцевий музей кераміки, в якому можна побачити безцінні експонати, зокрема знаменитий майоліковий іконостас – точна копія керамічного іконостасу, який миргородські майстри виготовили в кінці XIX століття для російської церкви в столиці Аргентини Буенос-Айресі.
Чорнухи
Селище Чорнухи знаменитий тим, що тут в родині селянина-козака народився видатний український просвітитель, філософ і поет Григорій Сковорода (1722-1794).
Сюди за Григорієм Сковородою надсилали гінців царські двори. Жоден уродженець Чорнух більше не потрапив до світової енциклопедії, тому свого єдиного філософа земляки шанують.
Йому селище зобов’язане своєю головною визначною пам’яткою – історико-краєзнавчим музеєм, створеним в 1972 році до 250-річчя від дня народження українського генія. Експозиція, розміщена в шести залах музею, налічує понад дві тисячі експонатів.
Опішня
Назва села, розташованого далеко від великих доріг, стало свого роду торговою маркою завдяки місцевій кераміці.
На цій землі з століття в століття жили і працювали прославлені майстри гончарної справи. В кінці XIX – початку XX століття в Опішному працювало близько тисячі гончарів, продукція яких експортувалася до багатьох країн.
У 1986 році тут був заснований Музей гончарства, на базі якого почалося створення Державного музею-заповідника українського гончарства.
А за останні роки в Опішні сформувався унікальний науково-просвітницький та навчально-виховний комплекс, аналогів якому немає в Україні.
На заповідній території площею в 7 га, крім вже згадуваного Музею гончарства, розташовані також комплекс земської губернської гончарної майстерні (побудованої в 1916 році), заводи «Керамік», «Художній керамік», меморіальний музей-садиба заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко та музей-садиба гончарської родини Пошивайлів.
Ні в одному музеї чи заповіднику країни годі й шукати такої кількості різноманітної сувенірної продукції, як в Опішні.
Садиба декабристів
Фото zamkovyi.dreamwidth.org
Родовий маєток козацького роду Апостолів, де в 1820-і рр. проходили збори декабристів.
Дерев’яний палац побудував в Хомутці майбутній гетьман України Д. Апостол в XVIII в. Пізніше маєток перейшов у спадок російському письменнику, історику та громадському діячеві І. Муравйову-Апостолу.
Поселившись в Хомутці, він перепланував парк і прилаштував до палацу кам’яні флігелі, з’єднавши їх з основною будівлею напівкруглими переходами.
Сини І. Муравйова-Апостола Матвій, Сергій та Іполит, колишні активні учасники декабристського руху, проводили тут таємні засідання декабристів за участю П. Пестеля, М. Бестужева-Рюміна та ін.
В радянські часи в палаці розмістився ветеринарно-зоотехнічний технікум, була відкрита кімната-музей декабристів. Останнім часом будівля перебуває у вкрай занедбаному стані і руйнується.
Збереглася ліпнина з гербами колишніх власників. У регулярному ландшафтному парку площею 15 га росте дуб-трійця, посаджений І. Муравйовим-Апостолом на честь своїх трьох синів.
Березова рудка
Фото Сергій Криниця (Haidamac)
Березова Рудка вперше згадується в 1717 році як володіння гетьмана Івана Скоропадського.
Після ліквідації гетьманського управління село стає маєтком надвірного радника Григорія Закревського.
У 1840-і роки в гостях у Закревських неодноразово гостював Тарас Шевченко. У Березовій Рудці він почав поему «Кавказ», написав портрети господарів маєтку.
У парку над мальовничим ставком збереглася альтанка, де любив працювати і відпочивати Тарас Григорович.
Одна з відомих в Україні пам’яток – «піраміда» – знаходиться саме в цьому селі.
У 1899 році в центрі села над родинним склепом Закревських побудували каплицю у вигляді невеликої єгипетської піраміди.
Цікаве будова приваблює сюди цікавих туристів і наукових експертів.
«Руський Орчик»
«Руський Орчик» – це унікальний орнітологічний комплекс, який розташований в південно-східній частині Полтавської області.
З 260 видів тварин, що мешкають тут, 17 занесено до Червоної книги, сім – до Європейського червоного списку.
Тут мешкають куниця лісова, косуля і лось, єнотовидний собака, ондатра, борсук, горностай, вовк.
Царство пернатих представлено 192 видами птахів! Це місце постійного проживання та гніздування багатьох рідкісних видів.
Деякі з них також занесені до Червоної книги України: ходулочник, сірий журавель, орел-карлик.
Гора Пивиха
Найвищою точкою Лівобережної України називають гору Пивиху.
Її висота – 168-169 м над рівнем моря.
Розташована вона в селищі Градизьк Глобинського району Полтавської області, на березі Кременчуцького водосховища.
У 2008 році Пивиха була представлена на всеукраїнському конкурсі «7 природних чудес України».
Утворилася гора в результаті настання материкового льоду під час дніпровського зледеніння.
В її відкладеннях краєзнавці знаходять скам’янілі залишки рослин і тварин льодовикового періоду. Зокрема – морських їжаків, риб, коралів, молюсків.
Зустрічаються і фрагменти кісток мамонтів, носорогів, північних оленів. На горі до XIX століття в багатьох місцях ще зберігалися залишки насипу, валів старовинного укріплення Городищенської фортеці. Після утворення Кременчуцького водосховища Пивиха стала руйнуватися.
Щорічно вода поглинає близько семи метрів гори. Розмито вже більше 600 метрів Пивихи. Зараз йдуть роботи по збереженню решти гори.
Звичайно ж, чудеса Полтавщини на цьому не закінчуються. Тут розташовані пам’ятник природи – урочище Парасоцьке, виходи теоретичних пісковиків, які виникли 400-350 млн років тому, Устимівський дендропарк, заказники «Гракове» і «Солоне», Святилівський орнітологічний заказник і ще безліч дендропарків. Так що на Полтавщину можна повертатися знову і знову – нудно не буде!
Автор Оксана Дяченко
Класна стаття!!!
На д/з задали зробити фотопрезентацію “Сім чудес Полтавської області”, сайт дуже допоміг.
Дякую!