Садиба Дараганів у Козельці: що зберігає Покорщина та чому її варто побачити

Як виглядав дім козацького полковника? Які меблі обирала його родина, чим прикрашала кімнати й де зберігала цінності? На околиці Козельця, у Покорщині, збереглася садиба Дараганів, яка має відповіді.

Дерев’яні колони біля входу, стелі заввишки до чотирьох метрів, високі вікна та двері – так виглядав простір, у якому мешкала заможна козацька родина. Історія маєтку пов’язана з Дараганами, Розумовськими та Ґалаґанами, а його архітектура розповідає про їхнє повсякденне життя більше, ніж може здатися на перший погляд.

Сьогодні садибу рятують від руйнування та готують до подальшої реставрації. Розповідаємо, чим цікава Покорщина, що тут збереглося та що варто врахувати перед поїздкою.

Хто жив у садибі Дараганів?

Історія маєтку сягає середини XVIII століття. У 1744 році земельну ділянку придбала Наталія Розумовська – мати Олексія та Кирила Розумовських. За даними Великої української енциклопедії, згодом садиба як посаг перейшла до її доньки Віри та чоловіка Віри, київського полковника Юхима Дарагана.

Наступною власницею стала їхня донька Катерина, дружина прилуцького полковника Івана Ґалаґана. Так історія одного будинку поєднала кілька впливових родин козацької України.

А звідки назва Покорщина? У краєзнавчих переказах її пов’язують з імператрицею Єлизаветою, яка нібито «покорилася» Наталії Розумовській. Проте це типова легенда. Є й інше пояснення – походження назви від прізвища колишнього власника Івана Покорського.

Що збереглося в Покорщині?

Колись садиба була більшим ансамблем із флігелями, господарським двором і парком, що спускався до заплави Остра. До нашого часу вціліли головний дерев’яний будинок і мурована кам’яниця. Комплекс має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Панський будинок із дерев’яними колонами

Найперше увагу привертає ґанок із колонами. Вони дерев’яні, як і сам будинок: за зовнішньою урочистістю фасаду стоїть робота майстрів із цим матеріалом. Високі стелі, великі вікна й двері допомагають уявити масштаб колишніх житлових кімнат.

Інтер’єри не збереглися повністю. Колись кімнати опалювали печами з розписаними кахлями, а після 1917 року меблі, портрети та інші мистецькі речі вивезли до Чернігова. Тому очікувати тут умебльованих залів із відтвореним побутом господарів поки не варто.

Водночас у будинку залишилися деталі, заради яких його досліджують і зберігають: старовинні шпалери та історична підлога. Саме про них розповідали відвідувачам під час виставки «Покорщина. Стерта історія козацької еліти». Такі фрагменти дають змогу побачити справжні матеріали й оздоблення давнього житла, а не сучасну декорацію.

Кам’яниця, до якої піднімалися драбиною

Поруч із будинком стоїть мурована комора для цінностей. Її незвична деталь – двері на верхньому ярусі без звичних сходів. Колись туди потрапляли ззовні приставною драбиною. Під спорудою розташований глибокий склепінчастий підвал із нішами.

За інформацією Козелецької селищної ради, кам’яницю використовували для зберігання зброї та скарбниці Київського полку. Тож поруч із родинним житлом можна побачити споруду, пов’язану зі службовими обов’язками його господаря.

Як відновлюють Покорщину та що планують відкрити?

Відновлення почалося зі збору пожертв і прибирання. На порятунок садиби зібрали понад три мільйони гривень, а під час трьох великих толок із території вивезли понад десять тонн сміття. Згодом у кам’яниці замінили дах, у головному будинку укріпили фундаменти та взялися за збереження історичної підлоги.

У листопаді 2026 року Акім Галімов повідомив про підписання договору оренди Покорщини на 49 років. Орендарем став Фонд збереження національної спадщини «Реальна історія», команда якого вже два роки опікується маєтком.

За поясненням Галімова, довгострокова оренда дає змогу планувати реставрацію, залучати партнерів та інвестиції, розвивати територію. Садибу поступово планують перетворити на музейний і культурний простір.

Інтерес до неї вже є: протягом двох місяців виставку в маєтку відвідали близько 2000 людей. У майбутньому Покорщина стане приводом приїхати до Козельця на виставку чи культурну подію та залишитися, щоб оглянути інші пам’ятки.

Що ще подивитися в Козельці?

Знайомство з Покорщиною варто поєднати з оглядом двох пам’яток у Козельці:

Собор Різдва Богородиці. Зведений у 1752–1763 роках коштом родини Розумовських, він привертає увагу бароковими банями, оздобленням фасадів та окремою високою дзвіницею.

Будинок полкової канцелярії. Його спорудження пов’язане з Юхимом Дараганом, де містилася канцелярія Київського полку – місце, де вирішували адміністративні справи.

Разом ці пам’ятки складаються в маршрут про життя козацької старшини: де вона мешкала, працювала та які храми будувала. Після знайомства з історією Дараганів і Розумовських окремі будівлі сприймаються як частини однієї родинної та міської історії.

Де розташована Покорщина та як спланувати відвідування?

Адреса садиби: Чернігівська область, Козелець, вулиця Розумовських, 43А.

Станом на листопад 2026 року не варто розраховувати на відвідування маєтку як музею зі щоденним графіком. Останній додатковий день благодійного показу виставки анонсували на 7 листопада.

Перед поїздкою перевірте оголошення на сторінці Покорщини та уточніть, чи доступні територія й приміщення у ваш день. Під час робіт не заходьте за огорожі та в закриті частини будівель.

Збережіть Покорщину серед місць для майбутньої подорожі Чернігівщиною. Коли оголосять наступний день відвідування, це буде нагода побачити зблизька дім козацького полковника й деталі, які вдалося вберегти.

Автор: Ганна Чернякова