Каньйони, кар'єри та адреналін: путівник північчю Миколаївщини

Стереотипи шепочуть: південь — це випалений степ, лимани і морський лежибіжий релакс. Але на півночі Миколаївщини ландшафт робить різкий поворот і ламає будь-які шаблони.

Цей гід — для тих, кому до нудоти звичні банальні маршрути. Збираємо рюкзаки, взуваємо трекінгові кросівки (або беремо SUP із собою) і вирушаємо досліджувати дике серце Побужжя: від Первомайська й порогів Мигії до Актівського лабіринту та білих скель Трикрат.

Готуйте камери, зручне взуття і забудьте про «поля без краю» — північ Миколаївщини вміє дивувати.

Скеля Брама

Вона є однією з трьох великих гранітних скель урочища Бузький Гард. Скеля височіє над каньйоном Південного Бугу та розташована поряд зі скелями Пугач та Сова. Саме в цьому місці річка проходить кам’янистою ділянкою з порогами. Це й створює унікальний мальовничий ландшафт.

Сьогодні Брама є частиною туристичного маршруту Бузьким Гардом. Біля скелі навіть можна знайти оглядовий майданчик, з якого відкривається панорама Південного Бугу та каньйону.

Бузький Гард

Де: село Мигія

Це національний природний парк. Займає він площу понад 6,1 тис. га, а простягається від Первомайська до Олександрівки долиною Південного Бугу. До нього входять і окремі ділянки долин Великої Корабельної та Мертвоводу.

Створений парк у 2009 році. Головна особливість місцевості — скелястий каньйон Південного Бугу просто посеред степу. Річка проходить через граніт Українського кристалічного щита. Через це тут багато порогів, скель, островів та мальовничих берегів. Сюди їдуть заради сплавів, скелелазіння, каякінгу та піших маршрутів.

Але не лише природа вражає. Край має і козацьке минуле. На території Бузького Гарду стояв адміністративний центр Буго-Гардової паланки Війська Запорозького.

Протичанська скеля

Де: село Мигія

Деякі джерела ще називають її скелею Святого Михаїла. Вона є однією з найвиразніших природних локацій області. Кам’яний масив височіє приблизно на 40 метрів та розкидається вшир на 100 метрів. Височіє вона в урочищі Протич над Південним Бугом. Скеля входить до складу природного парку «Бузький Гард». Піднявшись на її вершину, можна побачити Мигійські пороги та річковий каньйон.

Протичанська скеля є популярною локацією для активного відпочинку. Тут є маршрути для скелелазіння, а річка Південний Буг стала місцем зборів любителів рафтингу. Поруч є і Радонове озеро з неймовірною блакитною водою.

Окрема любов — місцеві перекази. Вони пов’язують скелю з історією козацтва. Існують розповіді про запорожців, що бували в цих місцях, оздоблювали тут свої судна та навіть ховали скарби.

Радонове озеро

Де: село Мигія

На місці цього озера колись був гранітний кар’єр. Коли роботи зупинили, котлован залили водою. Так утворилося озеро з унікальним блакитно-бірюзовим кольором. Стосовно його глибини є різні версії. Кажуть, що вона сягає кількох десятків метрів. При цьому стрімкі гранітні береги роблять озеро схожим на природне.

Свою назву озеро отримало через радон. Це природний інертний газ, який здатний потрапляти у воду з підземних джерел. І саме радон зробив озеро популярним.

Вода в ньому особлива — холодна навіть у спеку. Додають шарму і навколишні гранітні скелі. Глибина озера змушує ставитися обережно до купання, натомість це ідеальне місце для фотосесій, прогулянок та пікніків.

Актівський каньйон

Де: село Актове

Каньйон є частиною національного природного парку «Бузький Гард». Його рожеві, сірі та вивітрені граніти утворюють справжній лабіринт просто посеред степу. Вражає те, що навколо тут рівний степ, проте біля Мертвоводу нізвідки виростають скелі, урвища та глибока річкова долина.

Цікавить місце і своїм віком. Каньйон належить до Вознесенського масиву, який сформувався приблизно 2-2.2 мільярди років тому. Саме тут збереглася цінна степова флора.

На території каньйону ростуть ендемічні та рідкісні рослини, зокрема смілка Ситника, мерингія бузька та пирій ковилолистий. Також тут доволі цікаве різноманіття ліхенофільних грибів та лишайників.

Озеро Мальта

Де: село Олександрівка

Це незвичайна водойма. Вона утворилася на місці старого гранітного кар’єру у Вознесенському районі. Коли тут йшли видобувні роботи, утворився глибокий котлован, що згодом заповнили грунтові води. Так і утворилося мальовниче озеро з нерівним дном, яке в деяких місцях має глибину 60 метрів.

Але дивує Мальта не лише красою. Приваблює і прозорість води. Сюди їдуть займатися дайвінгом, щоб побачити «підводні дороги», що залишилися після видобування, та доволі багатий водний світ.

Каоліновий кар’єр

Де: село Мигія

Цю локацію Миколаївської області природа, можна сказати, створила заново. Тут був кар’єр, у якому добували каолін (білу глину). Після зупинки робіт він почав наповнюватися водою. Таким чином і утворилося озеро з насиченою блакиттю води та фактично білими схилами.

Вражає тут унікальне поєднання колірної гами та фактично повна відсутність звичної озерної рослинності. Особливу красу має локація з висоти.

Так вдається побачити форму старого котловану та яскравість водної гладі. Сюди їдуть заради короткої зупинки, фотосесій та прогулянок.

Петропавлівський каньйон

Знаходиться каньйон у долині річки Мертвовод, але локація менш відома, ніж інші подібні. Пролягає він серед гранітних плит та кам’янистих схилів. На відміну від інших популярних локацій, тут доволі мало туристів. Тож це ідеальне рішення для тих, хто хоче тиші.

Особливістю каньйону є поєднання стрімких гранітних виходів, русла Мертвоводу та рослинності степів. Є навіть місця, де скелі стоять впритул до води.

Саме там можна побачити оглядові точки та природні проходи. Щоб усе максимально роздивитися, йти сюди треба пішки. Причому, йдучи до Петропавлівського каньйону, можна додати до маршруту Актівський та Арбузинський.

Арбузинський кар’єр

Про Арбузинський каньйон в Миколаївській області відомо не так багато. На цій місцевості можна побачити вихід граніту та стрімкі кам’яні схили. Кар’єр входить до списку промислових цікавинок півночі Миколаївської області. Біля нього ще примостилися Трикратський ліс та Актовський каньйон.

Кар’єр має доволі суворий рельєф. Тут масивні гранітні брили, відкриті кам’яні поверхні та нерівні уступи. Приваблює місцевість і поєднанням дикої природи та старої промисловості. Сюди їдуть за прогулянками та красивими фото.

Локація цілком може стати частиною маршруту каньйонами області. Це ідеальний варіант для тих, кому нудно від комфортного та зручного відпочинку.

Білі скелі

Де: село Трикрати

На цій локації, замість звичайних пейзажів з гранітом, можна побачити фактично білий ландшафт із крейди. Колишній кар’єр красиво контрастує зі степом. Особливо гарно це виглядає в сонячну погоду. Колись давно саме тут добували глину та крейду. З часом промислові роботи зупинилися. Відтоді на території знову почала хазяйнувати природа.

Фото: https://www.facebook.com/VisitUkraineToday.Official

Проте навіть вона не змогла приховати білі схили та уступи з каміння, що залишили по собі люди. Відвідування Білих скель можна поєднати з подорожжю до Трикратського лісу та Актовського і Арбузинського каньйонів.

Так вдасться за одну подорож побачити максимально багато цікавого. Головне — обирати для цього суху та теплу погоду.

Резиденція на водяному млині

Де: місто Первомайськ, вулиця Степова, 101

Вартість: від 2500 грн

На цьому місці історія не просто збереглася, а стала частиною сучасності. Комплекс розташувався в старому водяному млині, який вже близько 200 років стоїть на березі Синюхи. Реставрація допомогла поєднати сучасні інтер’єри з автентичною архітектурою.

Гостей зустрічають комфортні номери та красива територія для відпочинку. Працює на території і ресторан з панорамною терасою.

Фішка локації в її атмосфері. Сюди їдуть за тишею річки, відпочинком на терасі та можливістю побачити старовинне водяне колесо. Саме воно мовчки не дає забути історію та давнє призначення споруди.

Кемпінг Протичанський

Де: село Мигія

Вартість: від 1000 – до 2200 грн в залежності від типу розміщення

Це сучасний глемпінг та кемпінг, що примостився на березі Південного Бугу. Для проживання гостям пропонують тут комфортні белл-тенти. Це такі шатри, що мають вигляд давніх юрт. Кожен із таких шатрів має свою терасу.