Бакота: що подивитися, цікаві місця та відпочинок біля Дністра

Затоплене місто, заповідник, природний парк, українська Атлантида, колиска історії … Бакота – носить багато назв.

Сьогодні міста немає на карті України, але його краса заворожує кожного гостя. Ми розповімо вам більш детально про те, як склалася доля унікального місця в Хмельницькій області.

Товтри

Трохи з історії Бакоти

Недалеко від Кам’янець-Подільського знаходиться затоплене місто Бакота. Воно розташоване на території Національного природного парку «Подільські Товтри».

Найвищою точкою Бакоти вважається Біла гора.

У княжі часи це місто вважалося столицею Пониззя. Перше населення міста досягало двох з половиною тисяч чоловік. Згідно з археологічними розкопками уздовж річки Дністер знаходилися язичницькі святилища, були знайдені похоронні пам’ятники з масовими похованнями жінок. Чисельні дослідження археологів довели, що дані території були досить густо заселені ще з доісторичних часів.

Вперше місто було, згадане в історичних творах в 1024 році. У тринадцятому столітті Бакота позначена як велике місто, в якому розташовувався політичний і адміністративний центр Дністровського Пониззя.

Існує дві версії походження назви Бакоти: перша пов’язана з румунським словом і означає «шматок хліба». Згідно з другою версією Бакота – значить «бажаний».

Метеорологи відзначають, що в районі Бакоти спостерігається унікальний мікроклімат. Скелі і дерева оберігають берег річки від вітрів.

Бакота нагадує Ялту

 Бакота нагадує Ялту – гірське повітря, зігріті променями сонця скелі, вкриті галькою береги і чиста вода. Завдяки своїй історії і розташуванню біля Дністра, Бакота – набула популярності серед паломників.

Товтри

Історія і розвиток Бакоти переривається на початку вісімдесятих років на тлі будівельних робіт Новодністровської ГЕС.

Жителів переселили в інші міста і села, а Бакоту затопили водою.

Перед переїздом місцевим жителям довелося вирубати всі ліси і знищити сади, щоб незабаром почалася споруда гідровузла …

Виноградники на березі Дністра

Вино
Фото cf.ua

В околицях Бакоти знаходиться, на перший погляд, незвичайне виробництво. Виявляється, місцевий клімат і грунт відмінно підходять для вирощування унікальних сортів винограду.

Так, український винороб Богдан Павлій вирощує виноград, з якого виробляє однойменне вино «Бакота». Він стверджує, що в Бакоті особливі грунтово-кліматичні умови, а склад грунту схожий на кримську Алушту.

Тут винороб вирощує переважно італійські сорти і Каберне Совіньон.

Скальний чоловічий монастир

Печерний монастир, Бакота

У 1362 році в київській літописі як з відміткою «давно існуючий», був згаданий скельний чоловічий монастир.

Прийнято вважати, що заснував монастир преподобний старець Антоній, який заснував Києво-Печерську Лавру.

Свято-Михайлівський монастир розташовується на висоті близько сімдесяти метрів над обривом берега Дністра. Наскальний монастир знаходиться на середній терасі схилу Білої гори.

В Іпатіївському літописі зазначена важлива подія 1255 року, коли Бакоту захопили монголо-татари. Місцеве населення і ченці знайшли притулок від ворога в монастирських печерах. Загарбники висунули умови: люди повинні були відмовитися від своєї віри і покинути стіни печер. Але переговори виявилися безрезультатними, єдиний вхід до печери був засипаний камінням. Таким чином, татари поховали жителів міста заживо.

З роками Бакота набуде статусу нейтральної прикордонної території на тлі перемир’я між двома країнами Польщею і Литвою.

У тридцяті роки монастир закрили, а будівництво церкви припинено. Варто сказати, що дивним чином бойові дії в роки Другої Світової війни не торкнулися Бакоту.

У шістдесяті роки перестали справляти служби в монастирі. Ченці перейшли в інші релігійні громади. Церкву зруйнували. Книги, ікони, хрести та інше надбання храму було втрачено.

А через кілька років після будівництва Новодністровської ГЕС стався обвал однієї зі скель Білої гори. Велику частину печер та усипальницю, прикрашену настінними розписами було знищено.

Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери, і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії і місця поховання ченців.

З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують одинадцятим століттям. До наших днів збереглися руїни Михайлівської церкви.

У святкові дні, в монастирі в Бакоті проходять богослужіння.

Цілющі води

В Бакоті є три джерела цілющої води. У спекотні літні дні температура води досягає дванадцяти градусів. За смаком вода дуже приємна. За словами місцевих жителів, джерела зцілили багатьох людей, які після молитви в монастирі випили цієї води.

Адреса: Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н., с. Бакота

Козина ферма «Срібне копитце»

Де: село Крушанівка

Усього за 10 кілометрів від Бакоти розташована унікальна козина ферма. Заснувала її фермерка Ірина Сухіна, і сьогодні тут живуть своє найкраще життя приблизно 30 кіз чотирьох різних порід. Ферма виготовляє близько 40 різновидів крафтових сирів з козячого молока. Серед них навіть є сир із пліснявою.

Особливістю господарства є справжнє домашнє морозиво, яке роблять з козячих вершків за французьким рецептом. Ферма охоче приймає туристів. Тут їм запропонують прогулянку фермою, спілкування з козами, дегустацію сирів та участь у майстер-класах. 

Трав’ярня сім’ї Прудивусів

Де: смт Стара Ушиця, вулиця Головна, 1

Неподалік затопленого міста можна знайти й родинне виробництво трав’яних чаїв та лікарських рослин. Очолює справу легендарний травознавець Микола Прудивус. Займатися травами сім’я почала ще 1977 року.

Сьогодні ж на виробництві за рік вирощують, збирають та заготовляють до 20 тонн різноманітних лікарських рослин. Роблять із заготовок приправи, олії, фіточаї, трав’яні збори та навіть наливки. Працює трав’ярня і як туристична локація.

Охочі можуть завітати на екскурсії та дегустації чаїв. Розкриють тут і таємниці місцевих рослин та традиції їх використання.

Блакитна лагуна

Локація природного походження з бірюзовою водою для активного відпочинку на воді. Пропонують гостям тут покататися на каяках та SUP-дошках. Такі прогулянки дадуть змогу насолодитися краєвидами Дністра та красивими берегами Поділля.

Сюди їдуть ті, кому мало просто відпочити біля води. Локація дає змогу поплавати та побачити краєвиди Бакоти з зовсім іншого ракурсу. Підходить такий відпочинок для сімей чи компаній друзів.

Медова Бакота

Де: село Гораївка

Це родинна екологічна пасіка, що розташувалася на території НПП «Подільські Товтри». Займаються тут виробництвом натурального бакотського меду. Також працює виробництво оригінальних медових композицій з насінням, горіхами та фруктами.

Приїхати сюди можна на дегустації меду та інших різноманітних продуктів бджільництва. Також на території є апі-будиночки та місця для кемпінгу.

Тішать і краєвиди на Дністровський каньйон та Бакотську затоку, які відкриваються з території пасіки.

Кафе «Банка»

Адреса: село Грушка, вулиця Швейхарда, 32

Години роботи: 10:00 – 20:00

Цей заклад харчування можна зустріти по дорозі до Бакоти. Місце ідеальне, щоб зробити паузу між оглядами локацій та прогулянками. Заклад входить до переліку популярних гастрономічних локацій поблизу Бакоти.

Тут пригостять комплексними обідами, морозивом, кавою та холодними коктейлями. Також тут доступний кейтеринг для мандрівників та можливість замовити їжу з доставкою.

Овеча ферма

Де: село Чабанівка, вул. Шляхова, 2

На фермі займаються розведенням французьких овець породи лакон (Lacaune). Також тут виготовляють крафтові сири з чистого овечого молока. На фермі навіть є власний мінімолокозавод, на якому й виготовляють сирну продукцію.

До речі, вся продукція пройшла сертифікацію. Їдуть сюди за гастрономічними враженнями. Тут проводять дегустації та пропонують придбати овечі сири. 

Арт -простір «Бакота Hub»

Де: село Гораївка, вул. Центральна, 49

Мистецький та культурно-освітній простір, створений у 2021 році. Базою для нього стала колишня сільська школа. Його засновниками є організатори фестивалю «Respublica». Простір є місцем проведення мистецьких резиденцій, концертів, виставок, воркшопів, лекцій та майстер-класів.

Працює локація і як хостел, в якому є кімнати для проживання, душові, кухня та майстерні. Цікавинкою є колективний великий мурал.

Його у липні 2026 року завершили на фасаді будівлі. Він присвячений історії затоплення сіл Дністровського водосховища.

Зміїна бухта 

Локація, що заворожує своєю мальовничістю, відкриває для охочих неймовірну панораму на Бакотську затоку, навколишні схили та Білі скелі.

Сюди їдуть за красивими фото та насолодою від навколишніх краєвидів. Класно й те, що тут немає великої навали туристів.

Красиві пейзажі тут відкриваються з мисів та навколишніх схилів, тож це, можна сказати, природний оглядовий майданчик. Бухта також зустрічає пологим берегом, доступом до води та вапняними плитами. Дістатися місця можна, спустившись від монастиря та йдучи за джерелом.

Маршрут на скелю Курник

Скеля славиться панорамним видом на Дністер та Бакотську затоку. Маршрут до цієї природної краси проходить вздовж гребеня каньйону. Він є доволі легким, адже крутих підйомів немає.

Триває підйом приблизно 20 хвилин, а винагородою за нього стають панорама затоки та краєвиди на скелясті схили. Особливу красу маршрут та сама затока мають під час заходу сонця.

Глемпінг Prozori

Розташований цей глемпінг просто на березі Дністра та є ідеальним для відпочинку на природі. Гості можуть скористатися комфортними safari-наметами, що мають зручні ліжка, меблі, мінікухню та навіть власну терасу.

Також територія потішить мангалами, зонами для відпочинку, душовими, доступом до води та парковкою. Для любителів активного відпочинку є рибальські снасті, SUP-дошки, бадмінтон, фризбі та настільні ігри. 

Парк-готель «Теремки»

Де: село Колодіївка

Знаходиться цей екокомплекс просто на березі Бакотської затоки. Він розташований серед природи Полісся та вражає неймовірними панорамами на затоку. Гостей тут зустрічають 8 котеджів в екостилі, закриті та відкриті басейни, сауни, хамам, чани та СПА-центр.

А також тут можна відвідати ресторан зі шведською лінією та пляж. Для активного відпочинку є байдарки, SUP-дошки, риболовля, прогулянки на катері та квадротури. А для малечі працює дитячий клуб.

Автор Владислава Бушкевіч, Ольга Чернова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *