GO UP
Image Alt

Містичні місця в Україні, від яких мурашки по шкірі

Містичні місця в Україні, від яких мурашки по шкірі

Містичних місць в Україні не бракує, і Ви можете пересвідчитись у цьому, прочитавши нашу статтю

Замкова гора (гора Бона)

Де: м. Кременець, Тернопільська область

Кременец instagram.comchaban (8)

Фото instagram.com/chaban.denis

 Замкова гора — гора-останець, що належить до Кременецьких гір, висота – 397 м.

Перша письмова згадка у Галицько-Волинському літописі містить відомості про укріплення міста Кременець на Замковій горі (1227 рік). У XIV столітті князь Любарт збудував на горі кам’яний замок. У 1648 році козацьке військо Максима Кривоноса зруйнувало будівлю, після чого її не відбудовували.

У 2017 на Замковій горі знімали першу звукову доріжку «На віки» до історичного фільму  «Король Данило».

Має другу назву – Бона, на честь дружини польського короля Жигмонта І Бони Сфорци, що володіла замком на горі у XVI столітті. Про неї є багато моторошних легенд. За однією з версій, вона зжила зі світу двох своїх невісток (одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію). Також говорять, що королева уклала угоду з дияволом. Він пообіцяв їй вічну молодість, а вона мала приносити йому у жертву цнотливих дівчат. Бона Сфорца виводила бідолашних на верхній ярус замку та скидала на гострі палі, після чого купалася у їх крові. Згідно з іншою версією, королева приймала ванни із крові немовлят.

 

Селище Заїзд

Де: Прилуцький район, Чернігівська область

Селище має таку назву через розташування одразу при в’їзді до м. Прилуки. Заїзд засновано у 1629 році, тут знаходився постоялий двір, де зупинялися мандрівники з Києва.

Говорять, що у цьому місці годинники виходять з ладу, ламається техніка, трапляються автомобільні аварії, люди відчувають слабкість у тілі та запаморочення. Є декілька версій, чому трапляються такі дивні речі.

Перша: негативний вплив пояснюють гепатогенними зонами, які виникають у місцях автомагістралей та найбільших доріг.

Друга: вплив здійснюють військові об’єкти, що знаходяться біля села Тихе. Є плітки, що військові випробовують особливі випромінення. Досі невідомо, яка з цих версій правдива.

Лиса Гора

Де: м. Київ

Лиса гора Фото zeft.in.ua

Фото zeft.in.ua

Лиса гора – місцевість у Києві, де збираються толкіністи, неоязичники та представники молодіжних субкультур.

Язичники проводили обряди за часів Київської Русі на Лисій горі. Князь Володимир був проти цього і карав тих, хто «…оскверняє землю требами своїми…», «…пред дубом молебни поют…», «…приносять яко жертви, пироги і каші, і яєшні, і, поклонясь березам, почнуть пісні сатанинські співати і дланьми плескати, і всяко бесяться…».

У народі Лису гору поділяють на три частини: Русалчин яр, названий так через розташоване в ньому озеро, в якому згідно з повір’ями мешкають русалки, Відьмин яр та Мертвецький гай – виявлені поховання минулих століть.

З 1906 року у північній частині знаходилися шибениці для виконання вироків над злочинцями. Тіла закопували неподалік від місця страти, зараз тут можна спостерігати вириті могили.

Відбитком українського фольклору початку ХХ століття є оповідання П. Рябошапки «Лиса гора» (1905 р.):

«Як був я малим, то чув од баби Хиври, що в Києві є Лиса гора, а на ту гору, як тільки має народитися новий місяць, то зо всього світа, де тільки є, відьми та відьмаки то вси до еднои злитаються на ту Лису гору; хто на ступи, хто на митли, а хто на коцюби, а инши то просто на тій лопати, що хліб у пич сажають. И так летять, що аж гуде, и то в саму глупу ніч…».

Лису гору пов’язують із легендою про змію, яка обвиває землю і сама себе кусає. Місце, де вона себе кусає, стає Лисою горою. Назва пов’язана зі старовинними легендами про шабаші відьом та перевертнів на цій горі. Вважали, що неодмінним атрибутом відьом були чарівницькі зілля. Трави для зілля збирали на Лисій горі. Зокрема, зберігся переказ про тирлич-траву, яка зростала саме на цій горі, трава дає змогу до перевтілення. З тирлича виготовляється відвар, яким перевертні натиралися при перевтіленні. Відьми, знаючи про це, повсюдно намагалися знищити цю рослину. Люди, які володіли тирличем, зберігали його, як найвищий скарб.

Вояки, які проходили тут службу, часто стикалися з паранормальними явищами: деякі з них втрачали розум або покінчували життям самогубством.

Могила Вампіра

Де: м. Івано-Франківськ

В Івано-Франківську на вулиці Київський знаходиться цвинтар, що був діючим від початку минулого століття. Це місце отримало славу після закриття його радянською владою. Існують легенди, що тут колись був похований вампір.

На початку 1970-х років зникали діти, їх знекровлені тіла з ранами на шиї знаходили на старому цвинтарі. Почали говорити, що це справи «місцевого Дракули». Корінний мешканець вулиці Київської, згадував, що у 1940 році траплялося щось подібне.

Але міська влада не вірила у містичні сили і продовжувала шукати вбивцю. Пошуки були безрезультатними, а рахунок жертв постійно збільшувався. Пізніше влада «була змушена» повірити в існування вампіра і у грудні 1974 року підозрілу могилу випалили військовим вогнеметом. З тих пір діти перестали зникати, а понівечену могилу можна побачити і сьогодні.

Вінницька психіатрична лікарня

Де: м. Вінниця

Лікарня у Вінниці оповита моторошними історіями. Найбільше, що лякає – це методи, які використовували для лікування хворих: кровопускання, опіки, п’явки, проносні засоби, оцет, голодування, водолікування. Людей одягали у гамівні сорочки, зв’язували ременями, а іноді застосовували навіть кайдани. На жаль, через таке «лікування» заклад мав дуже високу смертність.

За часів радянської окупації до цієї психічної лікарні відправляли здорових, але “невідповідних” тогочасному режиму людей, над якими проводили жахливі експерименти.

Тюрма на Лонцького

Де: м. Львів

Тюрма на Лонцького

Фото lonckoho.lviv.ua

Тюрма на Лонцького – це колишня тюрма у Львові, яка використовувалася у ХХ столітті як політична в’язниця польською, радянською та нацистською владами. З 2009 року – національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів.

У 1939–1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В’язниця № 1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС. Після нападу Третього Рейху на СРСР у червні 1941 року працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в’язнів (згідно зі свідченнями Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи). У 1941–1944 роках споруда використовувалася як слідча в’язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель.

Зараз тут музей-меморіал жертв окупаційних режимів. Перший етап експозиції меморіалу «Тюрма на Лонцького» має три сюжетні лінії: історія споруди, в’язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Вона розташована на першому поверсі. До огляду підготовані — пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію та інші приміщення в’язничного побуту. Частину тюремних камер обладнано в експозиційні зали. В коридорах вмонтовано стенди, на яких подано історію будівлі, прізвища частини розстріляних в’язнів та тексти документів, які регламентували перебування в цій тюрмі у різні періоди. Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми — масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.

Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в’язничного побуту на окрему увагу заслуговує «камера смертників» — в ній в’язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.*

*Використано матеріали з І. Я. Дерев’яний. Тюрма на Лонцького // Енциклопедія історії України : у 10 т. / ред. кол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 193.

Будинок із привидами

Де: м. Тернопіль

Будинок із привидами розташований на вулиці Вояків дивізії «Галичина». Дім збудований на місці цвинтаря. Говорять, що після закінчення будівництва, в оселі поселилася нечиста сила. Звідти було чути моторошні крики та виття. Також там блимало світло ще тоді, коли електрика не була проведена. Власник будинку почав тут жити зі своєю родиною, але швидко переїхав, бо в оселі літали речі та танцювали меблі.

Будинок довго пустував, але ходять чутки, що зараз там живе жінка, яка вміє спілкуватися з духами.

 

Якщо наважитесь, то обов’язково відвідайте ці місця. Адреналін на декілька тижнів вперед та містичні історії Вам гарантовані.

Leave a Reply