GO UP
Image Alt

Манява: монастир, блаженний камінь і водоспад

Манява: монастир, блаженний камінь і водоспад

У Західній Україні серед лісів і гір в селищі Манява знаходиться історична пам’ятка і святиня Манявський скит або чоловічий Хресто-Воздвиженський монастир. Також, неподалік від нього можна відвідати унікальний природний куточок величний Манявський водоспад, але про все по порядку.

Манявський скит

У 1606 році в Богородчанському районі Івано-Франківської області був заснований православний монастир, сьогодні він носить назву Манявський скит. Дорога до нього лежить по дерев’яному мосту через річку в долині серед гірських хребтів. Дістатися до цього місця можна з Івано-Франківська через Солотвин та Богородчани.

Спочатку скит був чоловічий аскетичний монастир. Він був центром духовності і вогнищем мистецтва. У селі Манява розташовувався центр культурного життя всієї Галичини. Саме там зберігалася величезна бібліотека і вівтарна перегородка. З роками монастир отримав Грамоту Ставропігії з Константинополя. Згідно з документом Скит був підпорядкований Константинополя. Завдяки стрімкому розвитку до сімнадцятого століття до Манявського скиту відносилося більше двохсот ченців.

Схили гір і ялиновий ліс з декількох сторін омивали води річки Манявки. Ці території вважалися надійним сховищем в період набігів кримських татар та турків. Під монастирем знаходяться склепінні підвали, які з’єднані переходами між кількома приміщеннями. Підземні тунелі ведуть далеко в гори.

Навколо монастиря було зведено три вежі оборонного типу. Завдяки цьому, монахи мали можливість відбивати напади татар і турків. Згідно історичної довідки в 1776 році монастир був знищений турками, але протягом десяти років відбудовано. Коли Галичина підпорядковувалась австрійському уряду, монастир закрили. Іконостас з тих пір розташовувався в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

Місцем для молитви і духовного очищення вважався блаженний камінь. Раніше на цьому місці знаходилися скити. Подейкують, що джерело Блаженного каменя має цілющі властивості. Блаженний камінь знаходиться приблизно в одному кілометрі від річки Манявки, поруч зі Скитом у монастирського озера.

У 70-80 роки минулого століття скит був відреставрований, а його території отримали статус архітектурного заповідника. У 1998 році був відкритий чоловічий Манявський Хресто-Воздвиженський монастир. Він відноситься до Івано-Франківської єпархії УПЦ КП. Це цілий комплекс, який містить споруди, зведені з каменю і дерева. Ансамбль огороджений високою кам’яною стіною і бійницями.

У магазині на території Маняви можна придбати різні сувеніри.

Блаженний камінь

Фото a.d-cd.net

На північний схід від монастиря приблизно в кілометрі знаходиться «Блаженний камінь». Згідно з легендою, саме на цьому камені були перші поселення ченців, які рятуючись від татар, шукали місце, щоб осісти. Ченці вирішили, що залишаться там, де вода така ж приємна на смак як і священна, взята з собою з іншого монастиря. Саме у Блаженного каменю монахами і була виявлена ця вода.

Згідно з іншою легендою монастир з Пнівського замку об’єднував підземний хід. З огляду на рельєф і відстань – багато хто скептично ставляться до цієї теорії, але зважаючи на владу монастиря, ця теорія має право на існування.

Манявський водоспад

Манявський водоспад має форму каньйону. Він розтягнувся біля річки Манявки і сформував мальовничий природний куточок. До нього можна дістатися з села Маняви пішки або замовити трансфер у місцевих через гірські річки. Другий варіант більш екстремальний

Особливого колориту цій місцевості додають зелені хащі, які розташовані навколо водоспаду.

Манява надихає своїми пейзажами, а в сезон грибів та ягід приносить щедрі дари природи. Через густі зарості ялинового лісу промені сонця не можуть прогріти водоспад. В районі водоспаду досить прохолодно, навіть у спекотні літні дні. Повітря в цьому місці чисте.

По висоті Манявський водоспад досягає чотирнадцяти метрів і вважається одним з найвищих в Україні

Води володіють цілющими і омолоджуючими властивостями. Водоспад каскадний, вода ділиться на 2 частини. Одна вужча, друга трохи ширша. У невеликому озері біля водоспаду можна скупатися.

У стародавні часи біля водоспаду збиралися язичники і у води регулярно проводили свої обряди і поклонялися покровителям краси і молодості. Місцеві жителі запевняють, що в цих місцях можна побачити мавок і німф, що живуть в ущелині між рельєфних скель. Вночі можна почути як доносяться з заростей голоси лісових жителів.

Відправившись в подорож до водоспаду, у туристів буде можливість замовити тур по каньйону або спуститися до водоспаду на мотузці. Сьогодні Манявський водоспад відноситься до гідрологічних пам’ятників Івано-Франківської області.

Leave a Reply