GO UP

Історія вулиці Володимирської: місця та цікаві факти

Історія вулиці Володимирської: місця та цікаві факти

Як формувалася Володимирська вулиця 

У будівлі, де зараз знаходиться офіс СБУ, на початку минулого століття розміщувалася Губернська земська управа.

Вулиця Володимирська має тисячолітню історію. Найстаріша її ділянка, від Десятинної церкви та до Софійської площі, виникла приблизно в Х столітті і називалася Мостом.

Формувалася вулиця частинами: Андріївська (від початку Андріївського узвозу до Великої Житомирської), Софійська (від Житомирської до Софійської площі) і Золота (до Золотих воріт). Залишок шляху називався Університетський. Цілісною Володимирська стала тільки в 1930-х роках ХIХ століття.

Закривши очі, можна уявити, як по вулиці йде, задумавшись про вічне, Михайло Булгаков, або, наспівуючи бадьору пісеньку, поспішає на концерт Федір Шаляпін – адже ці люди тісно пов’язані з Володимирською.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 4

ВОЛОДИМИРСЬКА, 4

Фото wikimapia.org

Почати прогулянку найкраще від Нацмузею історії України (Володимирська, 2). Сюди можна доїхати на тролейбусах №№16, 18. На початку вулиці – фундаменти Десятинної церкви, яку руйнували татари в 1240 році, а потім і радянська влада в 1935-м.

Місце це енергетично сильне – тут, як запевняють фахівці, можна “підживитися енергією” для майбутніх звершень.

У фундаментах церкви можна доторкнутися до самої старої в Києві липи, яку посадили ще за часів Петра Могили в 1653 році.

А росте вона неподалік від будинку №4, в якому народився письменник Віктор Некрасов, автор знаменитої книги “В окопах Сталінграда”. Дитячі роки Некрасова пройшли у Франції, але потім сім’я повернулася до Києва, де Віктор закінчив архітектурний факультет Київського будівельного інституту. А після цькування з боку Хрущова “за любов до Заходу” письменник емігрував до Франції, де помер в 1987 році.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 16

ВОЛОДИМИРСЬКА, 16

Фото mapio.net

Ця будівля – одна з тих, де проживав в Києві художник Михайло Врубель, якому кияни вдячні за розпис Кирилівської церкви.

Особливо виділяються тут чотири ікони нового іконостасу та мальовнича композиція на хорах “Зішестя Святого Духа на апостолів”. До слова, в ликах апостолів автор зобразив реальних киян, а в одному з апостолів експерти бачать навіть його власний автопортрет. На Володимирській, 16 Врубель жив в мебльованих кімнатах адвоката Франца Чернецького, який побудував будинок ще в 1879 році і відкрив в ньому більше сотні “дохідних кімнат”. У 1911 році в будівлі розміщувалася одна з жіночих гімназій.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 33

ВОЛОДИМИРСЬКА, 33

Фото mik-kiev.livejournal.com

У сірій будівлі, де зараз знаходиться центральний офіс СБУ, на початку минулого століття розміщувалася Губернська земська управа – на той момент споруда була недобудованою, але це службовців не бентежило.

За радянських часів (1927 г.) будинок добудували, і його зайняла профспілка Київського округу, а будівлю прозвали “Будинок праці”. Тут, у великому залі, навіть читав свої вірші Володимир Маяковський. Пізніше приміщення вподобали апарат ЦК КП (б) України, а потім НКВД.

Але найстрашніші справи творилися тут в період фашистської окупації, коли в будівлі розмістилося гестапо. У стінах цього будинку загинули родичі поетеси Лесі Українки. Тут катували розвідника Івана Кудрю і футболістів київського “Динамо”. За часів КДБ в стінах будівлі побував не один дисидент …

А зараз, проходячи повз будівлю, деякі кияни жартують: “Товариш майор, як чутно?” – існує думка, що на будівлі встановлена прослушка.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 36

На Володимирській зберігся і чеський квартал. Його центром по праву вважався особняк під номером 36 (зараз будівля на реконструкції, а частина фасаду обтягнута зеленою сіткою).

Тут був притулок для чехів, які не хотіли воювати під час Першої світової війни. У 1913 році юрист Вацлав Вондрак, засновник Київської чеської школи, купив невеликий будинок і, добудувавши три поверхи, відкрив тут готель “Прага”, на даху якої працював літній ресторан “Слов’янський”.

Сам же Вондрак оселився неподалік – на вул. Володимирській, 34. Там він жив зі своєю дружиною Софією Вондраковою, солісткою Київської опери. У будівлі на Володимирській проживали художник Віктор Васнецов (розписував Володимирський собор) і поет Андрій Малишко. А чеський письменник Ярослав Гашек писав в стінах цього будинку свої історії про бравого солдата Швейка. До речі, Гашек був частим відвідувачем в кафе “У чеської корони”, яке знаходилося навпроти Оперного театру – на вул. Б. Хмельницького, 19.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 39/24

ВОЛОДИМИРСЬКА, 3924

Фото wikimedia.org

На розі Прорізної височить легендарний будинок.

Колись в цих стінах розміщувалася популярна в Києві кондитерська-кав’ярня “Маркіза”, а пізніше діяли ресторани “Чайка” і “Лейпциг”.

Спочатку на цьому місці був маєток, який придбав торговець зброєю Петро Григорович-Барський: він хотів побудувати тут 4-поверхову будівлю і відкрити в ньому магазини і ресторани.

Гроші на будівництво він взяв в кредит.

Але в 1900 році, коли будівля була майже готова, сталася криза, і йому довелося виставити новобуду на торги.

Купив його один з кредиторів, купець Сироткін, і подарував його своїй дружині: вона ж і відкрила там кондитерську “Маркіза” і номери “Палермо”, які описував Михайло Булгаков в “Днях Турбіних”. У радянські часи тут був ресторан “Лейпциг”. Уже багато років будинок-красень знаходиться на реконструкції: в ньому хочуть відкрити готель “Лейпциг”.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 43

За цією адресою в далекому 1889 році народився співак і артист Олександр Вертинський. Його дитинство пройшло на верхньому поверсі цієї будівлі. Мати померла рано, а батько був дуже зайнятий справами, тому хлопчика виховувала тітка. Саша вчився в гімназії №1 – разом з Паустовським і Булгаковим. Але постійні претензії тітки привели до того, що хлопець закинув навчання і почав красти гроші, які клали паломники на святі мощі в Печерській лаврі. Одного разу Сашу спіймали на гарячому, і скандал вибухнув на весь Київ. З гімназії його з тріском вигнали, а тітка жорстоко побила його нагайкою.

ВОЛОДИМИРСЬКА, 50

Фото elektraua.livejournal.com

На місці Національної опери колись стояв непримітний театр. Біля нього випасали корів, що злило місцевих акторів.

Після пожежі, в 1896 році, на його місці був побудований новий оперний театр – відкрили його в 1901 році, після того, як провели Всесвітній конкурс на кращий проект. Переміг у ньому петербурзький професор архітектури Шретер.

Спочатку критики називали будівлю незграбною і порівнювали з черепахою, зараз же воно вважається родзинкою Києва! Тут співав легендарний Федір Шаляпін, а в 1911 році тут був смертельно поранений прем’єр-міністр Росії Петро Столипін.


Джерело kiev.segodnya.ua

Фото прев’ю destinations.com.ua

Leave a Reply