GO UP

Як український козак навчив Європу пити каву

Як український козак навчив Європу пити каву

Фото прев’ю wikipedia.org


Кілька років тому у Львові, уродженцю села Кульчиці, Юрію Кульчицькому встановили пам’ятник, який сьогодні викликає особливий інтерес численних зарубіжних туристів.

Адже саме він більше трьох століть тому поклав початок кавовій традиції у Відні.

Как казак научил Европу пить кофе Юрій Кульчицький

Юрій-Франц Кульчицький назавжди увійшов в історію Європи як хоробрий воїн і один з рятівників Відня під час турецької навали у другій половині XVII століття.

Завдяки блискуче проведеного ним розвідувально-диверсійного рейду була отримана безцінна інформація про реальні сили ворога і плани його настання. Це дозволило об’єднаному війську Європи розгромити турецьку армію під австрійською столицею 12 вересня 1683 року за керівництвом польського короля Яна III Собеського. До речі, саме він переконав інших європейських монархів у тому, що без підтримки запорізьких і донських козаків Європу, в протистоянні з Оттоманською Портою, очікує неминуча поразка.

Тому Юрій Кульчицький в одному ряду з козацькими полковниками Палієм, Апостолом, Булигою, Вороном і Іскрою прийняв пропозицію приєднатися до цього бою. А за свої заслуги попросив у вдячних австрійців не дуже зрозумілу для них тоді винагороду – всі захоплені у ворога запаси кави в зернах (близько 300 мішків).

Как казак научил Европу пить кофе

Звичай вживати міцну східну каву Кульчицький перейняв у турків, коли брав участь у численних сутичках на території Південної України (тодішнього Дикого Поля).

Запорізьких козаків за сон чи пияцтво на сторожі чекало суворе покарання – ганебне вигнання з війська і навіть смертна кара, а цей напій допомагав залишатися бадьорим.

Тому мальовнича сцена в повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», коли під час облоги Дубно козаки перепили і занурилися в мертвий сон, завдяки чому молодший син Бульби Андрій зміг пробратися в місцевий замок, не відповідає історичній правді.

В одній із сутичок з переважаючими силами ворожої кавалерії він потрапив у турецький полон і кілька років провів в тогочасній Бессарабії і Криму як «розконвойований» заручник, поки з полону його не було викуплено сербськими купцями. Так вони віддячили Кульчицького за послуги перекладача, оскільки кмітливий козак прекрасно володів турецькою та кримськотатарською мовами. Там він і освоїв технологію приготування тоді ще невідомого в Європі напою.

Справедливості заради, слід зауважити, що спроби відкрити перші кав’ярні в Європі робили і до Кульчицького – вірменські та єврейські купці. Але через майже смоляну густоту і гіркий смак особливої популярності серед європейців новий напій не придбав, а Ватикан навіть оголосив його «чортовою сажею»! Як тут, до речі, не згадати гумористичний епізод з класичного фільму «Петро Перший»:

– Пийте, мутер, каву!

– Так він же гіркий!

– Пийте, пийте! Сам цар Петро Олексійович, наказали-с!

Кульчицький же ввів в процес приготування ноу-хау, яке задовольнило навіть церкву: він почав додавати в свіжозварену каву вершки і цукор. Спочатку він просто розносив каву на срібній таці вулицями Відня, а потім відкрив першу кав’ярню під назвою «Синя пляшка».

Новий напій набув такої популярності серед віденців, що незабаром подібні заклади почали з’являтися по всьому місту, а Кульчицький очолив окреме співтовариство продавців кави.

Юрию Кульчицкому

Фото wikipedia.org

Австрійці досі пам’ятають і шанують українця, якому вони зобов’язані знаменитою на весь світ віденською кавою.

Ще в 1862 році одна зі столичних вулиць була названа в честь Юрія-Франца Кульчицького – Kolschitzky-Gasse, а в 1885-м на одному з будинків було встановлено його бронзову скульптуру. Це одягнений в турецький стрій козак, який тримає тацю з невеличкими чашечками кави.

Також у Відні і понині працює кафе з промовистою назвою Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky.

Розвиваючи свою мережу кав’ярень, Кульчицький через кілька років відкрив аналогічний заклад у Львові. Тут його пам’ятають і шанують.

Пам’ятник Кульчицькому у Львові


Львівський пам’ятник Кульчицькому – робота Романа Кікти. Він виготовлений з бронзи, а постамент – з граніту. А щоб розкрити образ Юрія Кульчицького повністю, тут встановили геральдичну стелу. Алегорія зброї говорить про те, що він був славним лицарем, мішок, з якого висипаються кавові зерна і перетворюються в золоті монети, вказують на те, що Кульчицький був хорошим підприємцем.

Кавник і паруюча чашка свідчать, що саме він навчив культурі споживання кави всю Європу. І нарешті, сережка у вусі, по-українськи «кульчик», символізує те, що він власне і є Кульчицький.


Джерело vokrugsveta

Leave a Reply