Львівський храм побудований за прикладом римського собору, або історія костелу і монастиря кармеліток босих
Сьогоднішня Церква Стрітення Господнього на вулиці Винниченка є однією з найцікавіших сакральних споруд Львова. Колишній костел Матері Божої з Лоретто, костел Матері Божої Громничої і монастир кармеліток босих, він був збудований за прикладом одного з перших зразків барокової архітектури у Європі – храму Санта Сусанна в Римі, який спроектував архітектор Карло Мадерно.
За свою історію, будівля пережила таки чимало. Пропонуємо вам поглянути на її незвичну історію та сучасні будні, – про це пише photo-lviv.in.ua
Роботи відновили у 1661-1662, уже під керівництвом Яна Ґоднего.
У 1672, турецька облога міста, знову змусила сестер залишили Львів і утекли до Варшави.
Лише після перемоги у битві під Віднем, коли турецька загроза зникає, Ян ІІІ вирішує закінчити справу своїх батьків і відновлює роботи, якими керував Томаш Дубінський.
У цей час завершили фасад костелу і встановили на фасаді вази та фігури святої Терези та святого Йосифа.
Остаточно ж завершили будівництво у 1692.
Після першого поділу Речі Посполитої та інкорпорації західноукраїнських земель до складу монархії Габсбургів, у 1782 році Йосиф ІІ розпочав актуальні на той час та необхідні секуляризаційні заходи, внаслідок яких, монастир було ліквідовано, а приміщення костелу передали францисканцям. Проте храму не судилося спокійно існувати.
У 1792 у костелі розмістили військовий склад, а у монастирі організувади духовну семінарію львівської архідієцезії. У 1842 костел знову відкрили і ґрунтовно поремонтували.
Відтепер він був освячений на честь Святої Матері Божої Громницької і паралельно став костелом семінарії. Цю ж функцію він виконував у міжвоєнний період.
У 1929–1931 роках виконано ремонтні роботи у монастирі і зокрема у каплиці, що прилягає до костелу. В каплиці встановили вівтар Матері Божої неустанної помочі. Внутрішні розписи каплиці виконали знаменитий Ян Генрик Розен і його учень Казимир Смучак.
Також було встановлено новий головний вівтар, виконаний за проектом Юзефа Шостакевича.
1940 року, після входження Західної України до складу СРСР, частину монастиря передали новоствореному Львівському медичному інституту. Костел і монастир продовжували діяти до 1946 року, коли весь комплекс був передали військовим. У 1976 році у храмі розмістили обласне управління якості, метрології та стандартизації.
Цього ж року, розпочались реставраційні роботи у будівлі, які окремі реставрації передбачали фактичну ліквідацію будь-чого в інтер’єрі, що могло б нагадувати про її сакральне призначення. З костелу прибрали усі предмети культу, частину скульптур передали до музею «Олеський замок», деякі предмети потрапили до Музею історії релігії та атеїзму (сучасний Львівський музей історії релігії).
Лише в часи незалежності храм знову стали використовувати за його прямим призначенням. Його передали УГКЦ та освятили на честь Стрітення Господнього. Часткове відновлення храму було приурочене до візиту у Львів Папи Римського Івана Павла II у червні 2001 року. З 2009 року каплиця при храмі, належить Римо-католицькій церкві. У частині ж приміщень монастиря розміщено філіал МАУП. Отож в черговий раз прогулюючись вулицею Винниченка, зверніть увагу на ці непересічні будівлі та згадайте про їхнє минуле, про яке ми зазвичай не задумуємось.
Джерело photo-lviv.in.ua