Хутір “Надія”

Де: село Карлюгівка, Кіровоградська область.

Хутір “Надія” – справжня колиска видатних засновників театру корифеїв. На цій землі свого часу проживали яскраві світочі театрального мистецтва – Михайло Старицький, Марія Заньковецька, Микола Садовський. Тут проходили репетиції першої театральної трупи під керівництвом Марка Кропивницького.

Історія створення хутора

В якості посагу від батьків Надія отримала голий шматок землі в степу. ЇЇ Іван вирішив перетворити в справжній оазис. Першочергово, він збудував будинок на дві частини. В одній поселився сам з молодою дружиною, в іншій Іван поселив своїх батьків. Батько, Карпо Тобілевич був агрономом та керуючим панських маєтків. Він допоміг висадити сад, а також викопати став.

Іван Тобілевич поселився тут в 1887 році після повернення з заслання, яке тривало 3 роки, перетворивши маєток в справжній творчий осередок посеред української глибинки. З тих часів збереглися батьківський будинок і стара чумацька криниця.

Надія з Іваном прожили в шлюбі 13 щасливих років. В сім’ї народились 7 дітей. Через часті пологи та застуду Надія Карлівна захворіла на туберкульоз. Вона померла, коли їй було лише 33 роки.

В тузі за дружиною Іван Карпович викарбував такі рядки на її могилі:

«Надiйко ти моя рiдненька! Навiщо ти мене лишила з дiтками дрiбними? Прилинь з того свiту i порадь, що менi робити. Мир праху твоєму! Люблячий чоловiк Iван».

В пам’ять про кохану дружину садиба отримала назву Хутір “Надія”. Пізніше вона стане справжньою літературною лабораторією Івана Карпенко-Карого, тут він написав свої найкращі твори: “Сто тисяч”, “Гандзя”, “Савва Чалий”.

Його заповітною мрією було побудувати будинок, де б вистачало місця всім дітям та їх сім’ям.

Варто зазначити, що поряд з “Надією” на Карлюжинському цвинтарі з усіма почестями було поховано Івана Карповича. Пізніше поряд з ним знайшли вічний спокій всі члени його родини.

Що являє собою “Хутір Надія”

До складу садиби входять: батьківський дім, меморіальний будинок, парк площею 11 га, ставок, жіноча та чоловіча купальня та багато речей, які належали родині Тобілевичів.

Сьогодні садиба потопає в розкішних зелених насадженнях, вікових деревах й неймовірних клумбах. Особливої уваги заслуговує дубовий лісок, який був посаджений і нащадками великого драматурга й ж видатними особистостями сучасності.

Важливі дати в житті музею-заповідника “Хутір Надія”

  • В 1956 році “Хутір Надія” офіційно став державним заповідником-музеєм;
  • В 1970 році під час святкування 125-річчя від дня народження Івана-Тобілевича за участі відомих українських письменників, діячів театру, було засновано фестиваль “Вересневі самоцвіти”. В 1990 році фестиваль став всеукраїнським;
  • В 1982 році, на 100 річчя заснування українського театру корифеїв був відреставрований будинок драматурга, який було зруйновано в 1944 році
  • В 2007 році встановили стелу, щоб вшанувати пам’ять Надії Тарнавської.

Будинок-музей Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) справжня театральна мекка Кіровоградщини. Він знаходиться в дуже мальовничому парку на березі чистого ставку. Родзинкою хутора можна вважати дубовий гай.

Кожного року сюди приїздить велика кількість туристів. Не прогавте можливість потрапити в це неймовірне місце й насолодитися його красою.

P.S. Ця локація прекрасна за будь-якої погоди, навіть під дощем, чим не романтична прогулянка?

Автор: Яна Шевцова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *