У самому серці Києва, на Кудрявському узвозі, розташована старовинна будівля, яка могла зникнути з мапи міста, залишившись лише в спогадах. Протягом останніх десятиліть споруда занепадала, її неодноразово намагалися знести за для комерційного будівництва.
Завдяки зусиллям ентузіастів, які вступили на захист цієї споруди, доводячи її історичну цінність, вона отримала друге життя. За допомогою небайдужих киян будівлю з рештою вдалось перетворити на музей.
Унікальний музей «Садиба на Кудрявці», зберіг історичний дух Києва та став символом боротьби за збереження культурної спадщини. Тут можна відчути атмосферу минулого, ознайомитися з унікальними артефактами та дізнатися більше про історію Кудрявця – одного з найстаріших районів столиці.
Садиба на перехресті епохи, історичне та архітектурне значення
Споруда була зведена у XIX столітті в період активного розвитку Києва як освітнього та культурного центру. Вона є характерним прикладом київської міщанської забудови, що поєднує елементи модерну та неоренесансу. Будівля пережила війни, зміну режимів і радянську забудову, але у XXI столітті опинилася під загрозою знищення через комерційні інтереси забудовників.
З архітектурного погляду, садиба є унікальним зразком післявоєнної забудови з мотивами українського необароко. Особливо це помітно у фризі та фронтоні, які зберегли декоративні елементи, характерні для цього стилю. Автором проєкту був відомий український архітектор та реставратор Микола Холостенко, чия діяльність суттєво вплинула на збереження історичних пам’яток Києва.
Наразі будівля потребує значних реставраційних робіт, відсутність підвалу та висока вологість поступово руйнують фундамент, а атмосферні опади й ґрунтові води лише погіршують її стан. Попри це, музей продовжує працювати, розповідаючи історію Кудрявця та його мешканців.
Родина Мазюркевич останні мешканці садиби
Музей зберігає пам’ять про останніх жителів будинку – родину Мазюркевич. Вони стали останніми мешканцями садиби в радянські часи. Одним із найцінніших експонатів є чайний сервіз Дінори Мазюркевич – вишукана срібна робота з позолотою та кістяними ручками, датована першою третиною XIX століття. Цей сервіз відображає побут і стиль життя освічених київських родин того періоду.
Дінора Мазюркевич (1908–1983) – дослідниця Києва, художниця, авторка макета міста часів X–XIII століть та Золотих воріт. Її життя було сповнене викликів, але вона не зламалася перед труднощами та залишила значний внесок у культурну спадщину Києва.
Особливий інтерес викликає авторська копія її щоденника 1926–1934 років, створена в 1970 році. Написаний на 15 сторінках, він не лише розповідає про внутрішній світ молодої дівчини, яка щойно закінчила університет, а й містить цінні описи життя киян початку 1930-х років. Через її записи можна відчути атмосферу того часу, складність побуту та тиск, що відчували інтелігенти в радянські часи.
Жива історія перлини Києва та її роль у сьогоденні
- Сьогодні музей «Садиба на Кудрявці» радо вітає своїх гостей та пропонує зануритися в атмосферу Києва XIX – початку XX століття. Тут можна відвідати:
- Тематичні виставки – одна з останніх експозицій «Tempo primo» присвячена музичній культурі Києва XIX століття. Відвідувачі можуть побачити старовинні музичні інструменти та унікальні нотні видання.
- Майстер-класи – із витинанки від Тетяни Кашуби, що розкриває традиційне українське мистецтво різьбленого паперу.
- Лекції та історичні розповіді – цикл лекцій «Розповідь ялинки з Кудрявця» знайомить гостей із новорічними традиціями кінця XIX – початку XX століття, старовинними ялинковими прикрасами та святковим декором.
- Екскурсії – музей проводить оглядові та тематичні екскурсії, що розповідають про життя мешканців Кудрявця в різні історичні періоди.
- Культурні заходи – концерти, літературні вечори та зустрічі з істориками, які допомагають краще зрозуміти побут, культуру та соціальне життя тогочасного Києва.
Музей не лише зберіг історичну спадщину, а й став нагадуванням про необхідність захисту старовинних будівель Києва. Садиба могла перетворитися на стерту сторінку історії, але стала живим свідченням того, що культурну спадщину можливо та потрібно відстоювати. Ця перлина міста є прикладом того, як можна зберегти історію для майбутніх поколінь. Вона уособлює повагу до історії та стійкість громади.
Автор Яна Шевцова