GO UP

Івано-Франківськ: історія міста та місця, які потрібно відвідати

Івано-Франківськ: історія міста та місця, які потрібно відвідати

Фото прев’ю uamodna.com


Івано-Франківськ розташувався в мальовничому межиріччі двох річок – Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської, що в передгір’ї українських Карпат.

 

Перші згадки про місто Станиславів (така перша назва) датуються 1662 роком. Побудував його польський магнат Андрій Потоцький, що дав місту ім’я на честь свого батька – коронного гетьмана Станіслава Потоцького. Хоча існує версія, що Андрій назвав фортеця в честь свого старшого сина Станіслава. У тому ж 1662 році місту було надано магдебурзьке право, і у нього також з’явився свій герб.

Відзначимо, що місто-фортеця було зведено в оборонних цілях для захисту від татар і козаків, і служило опорним пунктом родини Потоцьких. У 1703 році було завершено будівництво костелу Діви Марії, який став усипальницею Потоцьких.

За роки існування містом володіли Річ Посполита, Австро-Угорщина, Польща і Росія.

Взагалі варто відзначити, що місто має оригінальну архітектуру, за що його часом називають «малим Львовом».

Фото instagram.com/besixsixsix/

У 1802 році фортеця, яка послужила початку історії міста, розібрали. Не збереглася до наших днів і резиденція Потоцьких, колишній символом розкоші і величі – вона пізніше була перебудована в військовий госпіталь.

При цьому незмінним міським символом є Ратушна вежа або Ратуша на Ринковій площі, на якій відбувалися всі важливі події. Вежа, на жаль, не вистояла в роки Першої Світової війни, а нинішній її варіант був відкритий в 1928 році. Після Другої Світової війни Ратуша перестала виконувати свою основну функцію – муніципальної ради, і в ній відкрили краєзнавчий музей. Основним його експонатом є саркофаг галицького князя Ярослава Осмомисла (1187).

Про історію міста розповідають його численні будівлі, пам’ятники і церкви, а також цілі вулиці і квартали. Так на вулиці Тараса Шевченка знаходиться т.зв. «Український дім», в якому в 1918-19 роках працював уряд Західно-Української народної республіки, а саме місто близько півроку був столицею ЗУНР.

Фото instagram.com/besixsixsix/

Нова назва міста

Нову назву місто отримало на честь великого «каменяра» Івана Франка в 1962 році, до 300-річчя заснування міста. Письменника з містом пов’язувало багато, наприклад, тут він зустрів, своє перше кохання.

Одним з цікавих місць Івано-Франківська є «Стометрівка» – пішохідна частина головної вулиці. Це була перша пішохідна зона в Україні і друга – в Радянському Союзі.

Ще один цікавий момент, характерний для західних регіонів нашої країни. По неділях вранці площі, вулиці і ринки міста абсолютно порожні. Справа в тому, що городяни в цей час знаходяться в церквах – це те, що радянська влада не змогла вибити з іванофранківців.

Сьогодні Івано-Франківськ один з найкрасивіших і великих міст України, в якому живе понад 200 тисяч людей.

Що подивитися в Івано-Франківську

Ратуша

Фото instagram.com/besixsixsix

Івано-Франківська Ратуша, безумовно, є головним символом міста і знаходиться в самому його серці. Піднявшись на оглядовий майданчик по 166 сходинках майже 50-метрової будівлі, відвідувачам відкривається чудовий панорамний вид з висоти пташиного польоту.

На площі біля її підніжжя протягом століть відбувалися всі найголовніші події міста. У 1754 році перед ратушею був страчений один з ватажків опришків – Василь Баюрак. Саме на Ратуші в 1990 році вперше в Івано-Франківську було піднято жовто-блакитний український прапор.

Першу ратушу, а взагалі їх було чотири, побудував засновник міста – Андрій Потоцький. Вона була дерев’яна і довго не простояла. Вже в той час в будівлі ратуші знаходився міська рада і суд.

Друга Ратуша, вже кам’яна, прикрашала місто більше 150 років – з 1695 до 1856 року. Крім вище зазначених муніципальних установ, в ній розміщувалися магазини, а в підвалі – в’язниця. Ратуша була знищена пожежею.

Третя проіснувала з 1871 по 1915 і була зруйнована в роки Першої Світової війни.

Четверту івано-франківську Ратушу, сучасну, почали відновлювати в кінці 1920-х років і побудували в популярному тоді стилі конструктивізму. Після відродження, магістрат в ратуші більше не знаходився – після Другої Світової війни в будівлі, спершу, розмістили склади, а потім відкрили місцевий краєзнавчий музей.

Собор Святого Воскресіння

Кафедральний собор воскресіння Івано-Франківськ uamodna

Фото uamodna.com

Собор Святого Воскресіння розташований на площі, що носить ім’я митрополита Андрея Шептицького. На стику XIX-XX століть, в 1899-1900 роках, майбутній митрополит Галицький служив в старій відреставрованої церкви Воскресіння Христового, яка стала кафедральної. Цей статус собору зберігся до наших днів. За кілька років до свого служіння в цьому храмі, Андрій Шептицький виділив кошти для його реставрації.

Храм був побудований на місці згорілої церкви ще в 1729 році. У 1752 році через нетривкого фундаменту спорудження розібрали, а на його місці побудували новий костел в стилі австро-баварського бароко. Правда чинним храм був всього 10 років – в 1773 році його закрила австрійська влада.

Церковне життя на цьому місці відродилася в середині XIX століття, коли прийшло в занепад будівлю передали греко-католицькій громаді. За радянських часів храм був закритий, а віруючим він був повернутий тільки в 1990 році.

Стометрівка

Фото uamodna.com

Від іванофранковчан часто можна почути фразу типу «підемо на сотку» або «зустрінемося на сотці». «Сотка» або «стометрівка» – це пішохідна частина, що виникла в 1988 році на початку головної міської вулиці – вулиці Незалежності.

Хоча насправді її довжина становить приблизно 450 метрів. Це одне з найулюбленіших місць городян і другий центр Івано-Франківська, після площі Ринок. Тут розташовані кафе і ресторанчики, лавки і книжкові магазини та ін.

Цікаво, що «стометрівка» це перша в нашій країні пішохідна зона і друга в колишньому СРСР.

Костел Діви Марії

Франик

Костел Діви Марії – найстаріше збереглося споруда міста. Був побудований засновником міста магнатом Андрієм Потоцьким за проектом французьких архітекторів Бенуа і Корассіні в 1672-1703 роках, як усипальниця роду Потоцьких. У наступні століття костел перебудовувався і прикрашався.

Після Другої Світової війни, з встановленням радянської влади, храм закрили. Спершу в ньому розмістили геологічний музей, а після ремонту, в 1980 році, – художній. До того ж в радянську епоху була зруйнована дзвіниця, яку відродили лише в 2000-х роках.

Відзначимо, що на сьогоднішній день Колегіальний костел Діви Марії – це єдиний храм Івано-Франківська, який не використовується за призначенням.

Ворота колишнього палацу Потоцьких

Це архітектурна споруда – єдина автентична деталь колись розкішної резиденції засновників міста – роду Потоцьких.

Ворота, прикрашені лицарської символікою, разом з огорожею свого часу відокремлювали палац від іншої частини міста. Зводився разом з іншими міськими спорудами в другій половині XVII століття.

Примітно, що резиденцію Потоцьких відвідували правителі Польщі і Трансільванії.
У 1801 році через борги палацовий комплекс був проданий і в ньому розмістився військовий госпіталь. У зв’язку з новим функціональним призначенням, будівлі були переплановані і перебудовані, через що первісний вигляд був втрачений.

З 2004 року госпітальне установа покинуло стіни колишнього палацу. Існують плани по створенню музейного комплексу на базі залишилися корпусів. У 2013 році була проведена реставрація воріт, яким надали історичний вигляд.


Джерело weloveua

Leave a Reply