GO UP

Замки Києва: 6 споруд столиці, історії яких ви не знали

Замки Києва: 6 споруд столиці, історії яких ви не знали

Київ багатий не тільки пам’ятками ЮНЕСКО, різними ландшафтними парками і музеями серед ясного неба. Столиця теж може похвалитися замками і фортецями, що збереглися після різних історичних перипетій.

Вас вразить ця захоплююча подорож по неймовірно красивих місцях української столиці. Вперед!

Київська фортеця

Киевская крепость

Фото otdih.pro

Людське око не здатне охопити фокусом зору всю київську фортецю, так як вона дуже велика. Її частини умовно розкидані по Києву, а деякі ховаються від допитливих очей в двориках і провулках. Серед них і військовий лазарет, і льохи з арсеналами зброї і навіть катакомби.

Чи знаєте ви, що саме Київська фортеця вважається найбільшим земляною фортифікаційною спорудою в світі?

Задумайтесь, а може ви зовсім не знаєте Києва.

Так, опинившись на виставці Старого Арсеналу, цілком ймовірно, близько кілька сотень років тому ви потрапили б на військовий завод. На вулиці Рибальській 22 знаходилася провіантська вежа і т.д. В районі Арсенальної розташовувалася фортеця, а Лавра представляла собою «оборонну споруду з міцними стінами і високими вежами». А в 18 столітті за кресленнями Петра I тут почали будівництво найбільшої фортеці в ті часи – це і стало початком гігантського оборонного комплексу.

У 19 столітті почалася забудова другої частини даного проекту – Ново-Печерської фортеці. Її планування затвердив Микола I, а автором виступив Карл Опперман.

Цікавий факт, але за весь час свого існування обидві фортеці не були задіяні в бойових діях.

Давайте віртуально прогуляємося по місцях колишньої слави цих споруд. Виходячи з метро Арсенальна, відразу подивіться на червону будівлю, що кидається в очі, виконану в готичному стилі. Тут були ті самі ворота, які колись з’єднували Печерськ і Липки.

А ось вуличка, що знаходиться відразу ж за парком Слави, перетинала вали Старої фортеці.

Кловський палац

Фото wikipedia.org

На початку 18 століття територію Кловського палацу називали «Клов», як похідну від струмка. Струмок переносив камені і піщаники, тому так голосно і дзюрчав.

Дану територію почали поступово заселяти тільки після того, як Київ відвідала Єлизавета. Відразу після її візиту почалося масштабне будівництво, щоб в наступні рази «першим особам держави» було, де зупинитися.

Будівництво запланованого палацу почав вести відомий архітектор Неєлов, а завершив потому Ковнір. Але за іронією долі палацу не судилося приймати високопоставлених гостей. Будівлю забрали у Лаври і віддали кермо влади місту. Тому замок був і жіночим училищем, і військовим госпіталем і навіть чоловічою гімназією.

На даний момент палац закритий, але це не заважає розглянути його з боку.

 Замок Річарда

Іменитий замок Річарда на Подолі в Києві згідно з офіційними документами з’явився в 1902 році 20 століття. Ця земельна ділянка була у володінні Дмитра Орлова – за наказом якого тут було зведено палац в неоготичному стилі.

Будинок вийшов неймовірної краси і величної пишноти: декорований дах з гострими шпилями, різноманітні стіни, оригінальна галерея і акуратний дворик.

Через деякий час новий власник будинку здав в оренду квартири в ньому, і почалася низка нещасних випадків. Говорили, що в замку живе нечиста сила, а все через дивні звуки в вентиляційних трубах.

Замок Річарда завжди відвідували відомі особистості того часу, він ніби притягував до себе магнітом талановитих людей.

Крім того, за будинком був вихід на Замкову гору, звідки Поділ було видно як на долоні.

Маріїнський палац

Фото discoverukraine.com.ua

Маріїнський палац колись дуже давно іменувався Царським. Як ви самі переконаєтеся – назва змінилася, а колишня краса залишилася колишньою.

Палац є резиденцією для церемоній Президента України Петра Порошенка і розташовується поруч з Верховною Радою.

А ось Маріїнський парк раніше носив назву Царського саду і був особистим замовленням Єлизавети ще в кінці 18 століття. І палац, і парк (сад) були створені руками знаменитого Бартоломео Растреллі. Єлизавета, на жаль, так жодного разу і не відвідала замовлений парк з палацом, адже незабаром почалася семирічна війна. Далі палац очікувала масштабна пожежа і гучне відновлення, але вже в 1870-х роках.

У парку Маріїнського палацу колись вирощували ананаси, і навіть кокаїнові кущі.

Після більшевицьких репресій палац сильно постраждав, зокрема після радянських реставрацій, які буквально перекреслили задумку Бартоломео.

Косий капонір

Фото the-city.kiev.ua

Косий капонір був споруджений в 1844 році і входив до складу Печерської фортеці. Найстрашніша його складова, адже саме тут була політична в’язниця, в якій страчували, катували не згодних владі людей.

Дана споруда була підземною з товстими стінами з великої цегли. На сьогоднішній день від неї збереглися лише пам’ять і історичні свідчення.

Замок Штейнгеля

Фото styler.rbc.ua

На початку вулиці Ярославів Вал у Києві складно не помітити досить оригінальну будову, що має гостру вежу, як у Середньовіччі. У самому замку прихована маса дуже цікавих деталей, але про це пізніше.

У 11 столітті від сучасної Львівської площі до Золотих воріт тягнувся підземний вал, який грав оборонну функцію. Пізніше вал втратив своє значення, і замість нього з’явилася стежка і вулиця під назвою Підвальна.

Уже в 19 столітті її перейменували в Ярославів Вал (відомо в честь якого Ярослава). На цій вулиці і «народився» неймовірної краси замок з гострим дахом. На даху також видніються різні романські зображення диявольських істот і демониць. Вам обов’язково сподобається цей екзотичний будинок, з овіяним ним шлейфом таємниць.

Буржуазія в той час любила все екстравагантне і цей будинок далеко не виняток. Деякі навіть прозвали його «будинком Синьої бороди». За словами очевидців, володів замком однойменний Карл Штейнгель, але історики стверджують, що справжнім господарем був Михайло Підгірський. Маючи величезні володіння не тільки у Волинській області, він придбав собі землю ще й в Києві. Архітектор Добаєвський ж став головним архітектором цього будинку.

Підгірський прожив в оновленому будинку всього пару років і незабаром помер. Наступними власниками стали Ярошинський, Бродський, а пізніше – його націоналізували. Так чи інакше, а це маєток все ж став першим вісником модерну в столиці.


Автор Аліна Кондратенко

Leave a Reply