Ужгород… Маленьке, по-особливому затишне, українське місто з європейським шармом. В ньому гармонійно переплітаються вкраплення з багатьох культур, що знайшли відображення в архітектурі. А також додав в спокійну українську кухню – трішки “перчинки”. Що ж подивитися в цьому еолорітному місті, розповімо у цій статті.
Ужгородський замок
Ужгородський замок – приховує безліч цікавезних таємниць. Не менш заплутаним та захопливим вважається підземелля замку – яке завдяки своїй хитрій побудові з’єднують його з багатьма закарпатськими замками. А вночі частою гостею в нім буває Біла Діва – сумний образ шляхтянки з білими косами, яка поплатилася життям за своє кохання.

Історія Ужгородського замку, який зберігся до наших днів почалася у XIV сторіччі. Його стіни вже будували з цегли та каменю. І з кожним днем, він все ясніше височів замок на горі, від вигляду якого іноді перехоплює дух.
На території цього замку також можна відвідати музей з унікальними експонатами та раритетними речами. Для поціновувачів хмільного напою з багатою історією – варто відвідати замковий ресторан, де пиво готують за стародавньою рецептурою і в невеликій кількості.
Знайти всі 35 міні-фігурок
Іноді маленькі пам’ятки можуть розповісти про місто та його історію цікавіше та колоритніше ніж традиційні до яких ми давно звикли. І в Ужгороді є такі – це маленькі скульптурки, які присвячені як діячам, чиї імена пов’язані з містом, так і просто музикантам, композиторам, ілюзіоністам, народним героям та іншим.

Зокрема, можна знайти міні фігурки таким величним постатям як: Гаррі Гудінні, Ференц Ліст, вояк Швейк, Джон Лорд та інші.

А ви спробуєте знайти всі 35 фігурок, ми обіцяємо – це буде крутезний квест і купа вражень. Більшість цих скульптурок є плодом фантазії пана Михайла Колодки.
Музей народної архітектури та побуту Закарпаття
Якщо ви вважаєте, що музеї – це якесь нудне місце, не варте вашої уваги, пропонуємо вам відвідати Музей народної архітектури та побуту, який переверне вашу уяву.

Музей знаходиться в історичній частині Ужгорода і є одним із перших музеїв просто неба в Україні.

У ньому представлені зразки житла і садиб жителів Закарпаття. На території скансену ви знайдете: 7 садиб, 6 житлових приміщень, церкву, дзвіницю, школу, корчму. Деякі споруди можна оглянути зсередини, наприклад, церкву, в якій кожної неділі проходять богослужіння.

Варто зазначити, що це саме, те місце, куди сміливо можна привести дітей, і кожен знайде собі справу до душі, адже кожні вихідні, тут проводяться майстер-класи для діток, тематика, яких постійно змінюється.
Філармонія (колишня синагога)
Синагога – ця будівля збудована в модному тоді в Європі неоомавританському стилі. Кошторис на будівництво склав – 20 000 крон. Крім того, це перша залізобетонна споруда Ужгорода, саме будівництво яке велося як за рахунок євреїв-меценатів, так і на кошти громади.

У повоєнні роки синагога була реконструйована, вона з одноповерхової будівлі перетворилася на двоповерхову. Що стало основною причиною знищення її унікальної акустики. На другому поверсі було обладнано зал на 830 осіб та сцену. Зараз в приміщенні синагоги розташована філармонія Ужгорода.
Вулиця Корзо і провулок Гірчичне Зерно
Провулок Гірчичне Зерно – це цілий маленький світ, який з’явився завдяки ідеї та старанням небайдужих людей, які одного разу вирішили зробити своє місто ще кращим.

Усі будиночки в цьому провулку пофарбовані в кавовий або зелено-охровий колір, що переносить нас в Ужгород 30-х років минулого сторіччя і додає цьому місцю неабиякого шарму.
Уздовж пасажу розташовані різноманітні затишні кав’ярні, невеличкі бутики, де ви можете як жіночий, так і чоловічий одяг, парфумерні крамнички та багато іншого.

Ще однією родзинкою цього місця є сонячний годинник, але багато гостей міста не знає про нього і просто проходять повз.

Вулиця Корзо – з італійської означає “місце для прогулянок”. Якщо звернете на неї з Липової алеї, вас зустріне ліхтар-вказівник, а також тут знайдете ліхтарника дядю Колю. А також випити ароматної кави в одній із затишних кав’ярень.
Пішохідний міст

Наступна локація нашого путівника – пішохідний міст, який з’єднує дві набережні річки Уж, на яких розташовується Липова алея, до речі, найдовша в Європі. Це одне з найулюбленіших місць містян та гостей міста, адже на ньому збуваються всі найзаповітніші бажання та мрії. Але для цього потрібно перейти через увесь міст від “старого” до “нового” міста. А ми ж з вами знаємо що загадати, правда?
Театральна площа

Офіційна назва цієї локації – площа Євгенія Фіцика, але самі жителі міста Ужгорда і гості люблять і знають Театральну площу.
Найдовша липова алея
Однією з візитівок міста Ужгорода є липова алея, яка має протяжність 2 км 200 метрів. Це диво Закарпаття, яке кожного року приваблює все більше мандрівників з усього світу. І в цьому немає нічого дивного, адже п’янкий аромат лип так і вабить прогулятися тут.

Тим більше, що їх на алеї більше 100 видів і квітнуть вони червень-липень. За однією з легенд під липою знаходиться капсула з посиланням нащадкам.

А якщо оберете для подорожі осінь – то найдовша липова алея Європи неодмінно здивує – вибухом осінніх кольорів. І подарує неймовірні фото.
300-річний ясен
Ужгород – маленьке місто, яке славиться своїми пам’ятками й не тільки архітектурними, але й рослинними. Зараз мова піде про 300-літній ясен, який часто плутають з дубом навіть досвідчені гіди.

Багато суперечок і стосовно віку досить незвичайної пам’ятки природи. Багато, хто вважає, що цьому деревцю всього – 120 рочків.
Не зважаючи на молодий вік, і завдяки вдалому розташуванню – ясен набув величезних розмірів. Ще однією фішкою цього дерева, яка додає йому унікальності – біля нього в’ється плющ, який теж вважається старожилом, адже йому 50 років.
Найстаріший цвинтар “Кальварія”
Почнемо з того що особливого символізму цьому місцю надає назва вулиці Тиха. Є в неї й дуже відповідальна місія – з’єднувати гамірний центр міста з місцем вічного мовчання.

До того як на цьому пагорбі з’явилися перші поховання, тут пустили свої паростки – багато винограду, його було наскільки багато, що гору назвали Виноградною.

А вчені вважають, що це місце було вибране під кладовище недаремно, на їх думку тут розташовувалось – язичницьке капище. Перше поховання датується 1826 роком.
Горянська ротонда
Ротонда або ж церква святої Анни, знаходиться в Горянах – передмісті Ужгорода.

Ззовні ця споруда зовсім не викликає ніякого інтересу з боку туристів. Але варто тільки зайти всередину і ви знайдете безліч скарбів, які дійсно вас здивують:
- Дата побудови та призначення: коли, як і ким була зведена ротонда достеменно невідомо. На охоронній табличці вказано «ХІІІ-XV ст.», проте багато дослідників відносять побудову храму до Х-ХІ ст.

- Ротонда також зачаровує своєю формою, оскільки являє собою – гексаграму, говорячи зрозумілими словами – правильний шестикутник. Існує повір’я, що якщо стати посередині такої будівлі – то звільнишся від усіх темних сил.
- Від містян можна дізнатися доволі моторошну історію, яка сталася в цій церкві наприкінці 60-х років ХХ століття. Під час обряду хрещення, до церкви залетіла кульова блискавка – забравши життя немовляти та всіх його родичів, а сама ротонда при цьому не зазнала руйнувань.

- Фрески, які вважаються шедеврами майстрів італійської школи Джотто. Вони передають біблійні сюжети, такі як: Різдво Христове», «Воскресіння», «Пристрасті» та ін. Проте в них відсутня будь-яка логіка та хронологія.
Проте найбільше зацікавлюють таємні знаки та натяки, які пропонують знайти найбільш уважним паломникам або ж туристам.
Квартал Галагов
Дуже багато жителів Ужгорода багато разів чули назву “Малий Галагов”. Проте не дивлячись на всю потенційну туристичну привабливість, це “місто в місті”залишається таким собі “терра інкогніта”. Візьмемо на себе таку відповідальність розкрити для вас красу цього місця.

Цей незвичайний квартал був зведений у часи, коли місто знаходилось під владою Чехії. Тогочасна влада не жалкуала коштів на відбудову та розширення міста. Так на місті болота з’явився незвичайний районі. Варто зазначити, що в ньому взято багато дрібниць з різних архітектурних напрямків, що дадає йому особливого шарму.
Цей мікрорайон складається з трьох частин: Малий Галагов, Галагов, і Великий Галагов відповідно.

Майже всі будівлі збдовані в стилі конструктивізму. Весь район вимощений бруківкою. Але вишенькою на торті, можна вважати затишні вулички, уздовж яких ростуть сакури.

Сподіваюсь, цією підбіркою ми підштовхнули вас нову мандрівку, таким незнайомим Ужгородом. І пам’ятайте: подорожі під час війни – це Ок. А якщо це ще й допоможе зберегти ваші нерви та емоційний стан в нормі – то й поготів.
Автор: Яна Шевцова