Місто – це книга, в якій будь-яка вулиця займає певну сторінку. А без сторінок не складеться і сюжет, вірно? Пробігаючи по брущатим доріжкам, боячись запізнитися на роботу, ви коли-небудь замислювалися про те, що там відбувалося 50 – 100 років тому?
Вулиця Воздвиженська в Києві
На цій вулиці в будинку №10 з’явився на світ письменник Булгаков. Зараз тут звели Воздвиженський комплекс з барами і ресторанами, а за часів Булгакова там розташовувалася тільки Хрестовоздвиженська церква, де письменника і хрестили. Всього два століття тому околиці вважалися таємничими і трохи небезпечними, адже в 1811 тут тричі горіла церква.
Вулиця Хорива
Відомий архітектор Андрій Меленський, який розробляв генеральний план Києва проживав на вулиці Хорива, 11/13 поруч з храмом Миколи Притиска.
Довгий час він керував забудовами на Подолі, а також опікувався облаштуванням вулиць Сагайдачного, Грушевського, Великої Васильківській та Спаської. Церкву-ротонду на Аскольдовій могилі також проектував Меленський. До середини 19 століття він також створив генеральний план корпусу Києво-Могилянської академії.
До сих пір невідомо чи жив в будинку 11/13 Петро I або це легенди, які придумували місцеві в минулі часи.
Трохи пізніше в цьому ж будинку облаштували недільну школу в стилі класицизму.
У дореволюційний час це приміщення служили психіатричною лікарнею, а за часів після революції – дитячим притулком. На сьогоднішній день сюди приводять екскурсійні групи і привозять дорогоцінні експонати.
Вулиця Чернишевська в Харкові
Фото kharkov.comments.ua
Вулиця була названа в честь господаря маєтку, що знаходився в будинку під номером 1. Однак за радянських часів її перейменували на честь письменника Миколи Чернишевського, хоч він і не мав відношення до Харкова.
Літературна кар’єра письменника почалася в 1853 з маленьких статей і оглядів в місцевій газеті, проте ж через пару років він вже зміг стати головним редактором.
Після 1862 року Чернишевського заарештували під приводом листиа Герцену. У зазначеному листі Чернишевський нібито називав себе редактором забороненого видання в Лондоні.
Проте, вулиця досі названа в честь письменника.
Чернівці
Чернівці – одне з небагатьох міст, вулиці в якому називали на честь найпопулярніших професій їх жителів. Наприклад, вулиця Кушнірська, Годинникарів, Кам’яна, вулиця Мясников і інші.
За таким же принципом були названі проспекти і площі, в зв’язку з тим, що там було розташовано. Наприклад, вулиця Ратушна або Костьольна, вулиця Кафедральна або Єпископська.
Також в назві вулиць закладали напрямки, як вулиця Львівська або, скажімо, Цурінська.
Одна з найстаріших площ Чернівців до недавнього часу носила назву Турецької криниці. Тепер площа називається Пресвятої Марії. За тим же принципом перейменували вулиці Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Андрія Шептицького та інші.
Було і таке, що назви міняли і по сім разів. Вулиця Головна змінювала свою назву принаймні тричі.
Шкільна вулиця також піддавалася перейменувань кілька разів. Але в підсумку – в 1992 отримала свою первинну назву, так як знаходиться поруч з однією з найстаріших шкіл міста.
Львів
Найпершою приватною власністю у Львові стала аптека № 1, заснована в 1735 році. А ось в середині 20 століття один з фармацевтів запропонував створити тут аптеку-музей. Музей знаходиться на вулиці Руській.
Найцікавіше, що раніше в цьому будинку була катівня і вулиця не носила ніякої назви, щоб не привертати уваги до існування приміщення.
Стара назва вулиці Сербської у Львові – Скотська і це історично обумовлено, адже раніше через місто проходили головні торговельні шляхи. Торговці з усіх найближчих околиць з’їжджалися сюди для продажу і покупки сільськогосподарських тварин.
Вулиця Краковска вказувала на дорогу до польського міста, що прославився дипломатами і юристами. Крім того, тут пролягав провулок Городецький, Краківська брама і в’їзд в місто.
Одеса
Одеса з’явилася з моря, вихлюпнувшись на сушу вулицею Гаванною, Морською, Чорноморською, а також Матроським спуском і Маяковським провулком.
Всі вулиці Одеси мають певний шарм і харизму, тому кожна з них носить історично важливу назву.
Вулиця Ланжеронівська увійшла в історію Одеси як вулиця, на якій було закладено перший будинок в місті – будинок генерал-поручика князя Г.Волконского. А ось оперний театр, що розташувався на Ланжеронівській – одна з головних визначних пам’яток ще з часів генерал-поручика. Волконський так любив театр, що іноді просився в акторську трупу хоча б на маленьку роль. На жаль, йому завжди відмовляли, мотивуючи тим, що кожен повинен займатися своєю справою.
На перетині вулиць Ланжеронівської і Гаванної, під номером 21, знаходиться двоповерховий будинок. Тут жив сам одеський градоначальник Ланжерон. Ці дві вулиці зберегли свої назві з самого заснування міста.
Вулиця Коблевська названа в честь Фоми Кобле – коменданте Одеської області, який по праву крові вважався росіянином, але народився в Англії. Він боровся як міг з епідеміями найстрашніших захворювань. Його високо цінувало начальство і народ, що проживав на околицях.
А ось споконвічно український рід Розумовських, який грав одну з перших ролей в російському політикумі, був в пошані одеської знаті. Саме тому вулиця Балки стала Розумовською і вела до маєтку родини. Граф провів майже все своє життя в Одесі і був відзначений суспільством, як талановитий керівник і добра людина, що працює при самому Рішельє. Кажуть, що він був близький з Пушкіним. Станом на сьогодні вулиця перейменована в Орджонікідзе.
Більшовики за часів революції і після міцно взялися за перейменування вулиць, насаджуючи в назвах образи своїх героїв.