Бірючий острів: райський куточок в Україні, арт-резиденція сучасного мистецтва та справжнє усамітнення

Ввечері гуляв безлюдним берегом моря.

Це було не весело і не сумно -це було чудово

Вінсент ван Гог

Заповідне місце, де можна насолодитися справжньою природою, не спотвореною шумною діяльністю людини?

Таке місце є в Україні. Це – Бірючий острів.

Так званий “Бірючий острів”, коса в південній, розширеній частині Федотової коси, розташована в західній частині Азовського моря, – унікальне місце, яке з одного боку омивається Утлюцьким лиманом, а іншого – Азовським морем.

Бірючий гарний у всі пори року.

Взимку море замерзає, і пейзаж як на Північному полюсі.

Уявіть – хвилі замерзають на зльоті, і від берега піднімаються тороси, обрамляючи берег крижаною стіною. Лід зупиняє вітер, все ніби завмирає – не чутно жодного звуку. Тільки гуркіт крижин, що наповзають одина на одну, порушує іноді тишу.

Весною на Бірючому квітне степ, ліловіє килимом тамариска, і повітря нагадує про рай до гріхопадіння.

Восени рясніє степ помаранчевим і охрою, іноді на Утлюцькому лимані ночують зграї лебедів – тут у них привал на шляху до теплих країн, перелітні птахи перетинають небо там і тут, блисне на сонці павутинка, азовські оливи починають віддавати тверду свою сріблясту.

Тільки в кінці жовтня температура води опускається до +18.

Незаймані білі пісочні пляжі, широкі, і як говорить Олег Скрипка: “ніби ти в Каліфорнії на березі океану”, прозора морська вода, чиста завдяки турботливим течіям, які залишають далеко за межами цього ареалу будь-який натяк на промислові відходи.

Рідкісний випадок душевного єднання – телеканалом 1+1 був знятий і неодноразово показаний мініфільм про Бірючий, не на замовлення, а в пориві почуттів зробили люди кіно, що передає тутешню унікальну атмосферу.

Втім, на Бірючому кожен може відчути себе зіркою – саме в такі місця приїздять особливі люді, щоб злитися з природою в палких обіймах.

До того ж з дикою природою.

До того ж Бірючий – це територія Азово-Сивашського національного природного заповідника.

Уявіть пролітають повз стада диких оленів благородних, начебто позують перед фотообєктвом, зазирають у вікна авто ручні ослики, лисиця, то сіра літня, то пріло-ржава – осіння, зупиниться в хащах степової трави, і буде зазирати Вам просто в душу…

Побувати на Бірючому весною, влітку чи восени – означає отримати шанс побачити життя справжньої природи.

Запаморочливі заходи сонця над Утлюцьким лиманом…

Величні сходи над Азовським морем… На березі здається, що ти сидиш на просторій терасі і можеш зачерпнути золото сходу чашкою – додати краси до ранкової кави…

Та й Азовське море, яке блищить під сонцем, в штиль, хвилі, що перекочуються в шторм – скільки відкриттів ви зробите, варто тільки зупинитися тут на довше.

Вода на Бірючому на стільки чиста, що можна стояти недалеко від берега, і дивитися як рибки зграями ковзають повз ваші ноги. Оксамитовий сезон в Криму, ось що нагадує осінь на Бірючому – тільки до природи бдижче і людей менше.

Варто тільки потрапити сюди, і все – ти закохався: йоги, адепти різноманітних практик, кайтсерфери приїздять на Бірючий з року в рік.

Невипадково, саме тут, саме тут на цьому півострові, ось уже дванадцять років протікає життя найбільшої в Україні резиденції сучасного мистецтва – Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва – “Бірючий”.

Тому там і там можна побачити скульптури, об’єкти, мурали, леттеринг, фрески, створені відомими українськими та європейськими художниками. Така галерея просто неба, і так весь рік.

Навесні та восени можна, влаштовуючись на Бірючому, взяти участь у житті резиденції. Тому що «Бирючий» – це експозиції, музичні фестивалі, вечірні покази, екзотичні party.

Що таке Бірючий?

Нічні купання в теплому морі, ранкова засмага під раннім сонцем, вечірні прогулянки крізь пряні запахи квітучого степу, літнє сонце, яке зігріє протягом довгої зими, легкий запах полину, що повертає в юність.

Де зупинитися на Бірючому?

Зупинитись на Бірючому острові можна готелях «Посмішка удачі» та «takiDAbay».

А ще краще, придбати тут свій будинок.

У вас буде свій Бірючий. Варто тільки забажати.

Автор: Інга Естеркіна, журналіст, мистецтвознавець, у минулому – співробітник Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *