Легенди Ярославового валу: тут читала вірші Ахматова, а Сікорський збирав перші вертольоти

Темно-червоний будинок зі шпилем (вул. Ярославів Вал, 1), більше схожий на лицарський замок, за що був прозваний “Замком барона”, побудований в 1897 році на замовлення поміщика Михайла Підгірського. Поляк за походженням, він займався агро- і лісопромислового, а для будівництва 4-поверхового екзотичного дохідного особняка взяв у борг велику суму.

Щоб побачити парадний вхід,потрібно пройти через вората, прикрашені статуями крилатих демонів (в народі – крилаті мавпи, біси), які утримують частину фасаду.

Кажуть, що чудовиська оживають, якщо будинку загрожує небезпека!

Через десятиліття садиба перейшла в руки дворянину Карлу Ярошинському, після чого на першому поверсі обладнали кінозал на сто місць, хоча раніше там була кондитерська. Перед революцією будівлю встиг прикупити “цукровий король” Лев Бродський. Але незабаром, після націоналізації, в ньому зробили комуналки.

Зараз будинок порожній, його власник так і не зробив у ньому реконструкцію, більш того, в період економічної кризи навіть хотів продати за 9 млн доларів. А рік тому на нього “поклав око” президент Чехії, і запропонував передати його у володіння чеському посольству, в рахунок накопиченого боргу, сформованого ще за часів СРСР, але замок так і залишився українським.

Будинок винороба

Фото styler.rbc.ua

Двоповерховий особняк (Ярославів Вал, 3) належав барону Максиму Штейнгелю, відомому підприємцю і виноробу. Саме завдяки своїй популярності,  сусідній замок зі шпилем (Ярославів Вал, 1) помилково називають його ім’ям (за легендою, барон в ньому проживав, але це не так).

 В одній з реклам, опублікованій в газеті наприкінці ХIX століття, говорилося, що на Ярославом Валу, 3, перебував

“…великий запас витриманих вин барона Штейнгеля, зроблених з садів маєтку Туіхшо в Чорноморській губернії. Замовлення, які передаються в льох на Великій Підвальній, 3, поштою або телефоном №91 виконуються негайно”,

– сказано в оголошенні.

Напої Штейнгеля користувалися великим попитом і неодноразово брали призи та медалі навиставках, тому цю адресу знали практично всі городяни. До речі, сам барон був відомим меломаном і допомагав субсидіями Київському відділенню Імператорського Російського музичного товариства і входив в число його директорів.

У роки революції барон поїхав з Києва.

Що стосується будинку, то він був побудований в 1858 році за проектом архітектора Федора Голованова для київського терапевта Сергія Алферьева, який доводився рідним дядьком по матері письменнику Миколі Семеновичу Лєскову. Але через кілька десятків років, він став власністю барона Штейнгеля. Зараз в будинку знаходиться резиденція посла Індії в Україні.

Будинок Актора

Фото relax.com.ua

Колишня караїмська кенаса (молитовний будинок), а нині Будинок актора (вул. Ярославів Вал, 7) у багатьох викликає захоплення. Споруда 1902 року відрізняється красою і розкішшю обробки в мавритансько-арабському стилі.

Для декорування використовувався цемент, який на той час тільки входив в моду і був неймовірно дорогим.

Творець кенаси – архітектор Владислав Городецький. Вінзвів її на замовлення тютюнового короля, караїмського купця з Євпаторії Соломона Когена.

Його сімейний бізнес процвітав, адже до революції марка сигарет “Сальве” була найпопулярнішою серед киян і відрізнялася низькою ціною. У міській громаді Києва налічувалося близько 800 караїмів. В радянські часи кенаса була закрита, а діяльність громади припинена.

У будівлі розмістилося установа політосвіти, пізніше – Ляльковий театр і кінотеатр “Зоря”.

Будинок Сікорського

В ста метрах від Золотих Воріт видніється п’ятиповерхова сіра будівля з замурованими вікнами, в яких вивішені черно-білі дореволюційні фотографії киян (Ярославів Вал, 15). Це постояльці військового готелю “Червона зірка”, який функціонував в будинку. У роки Великої Вітчизняної війни в будівлі знаходився штаб і командний пункт Київського корпусу ППО, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді будівлі.

 Але зайшовши в арку, можна подивитися на напівзруйновану триповерхову будівлю знаменитого флігельного будинку Сікорських, в якому народився всесвітньо відомий авіаконструктор Ігор Сікорський (син професора університету святого Володимира Івана Сікорського).

Сімейство займало перший поверх будівлі, а на другому був лікувально-педагогічнийінститут, фундаторками якого стали сестри авіаконструктора. До речі, Сікорський свій другий вертоліт зібрав саме у дворі садиби.

Де читала вірші Ахматова

Фото kievvlast.com.ua

На Ярославому Валу проживало багато людей від науки, наприклад, легендарні медики кардіологи Василь Образцов, Микола Стражеско (будинок №5), лікувальник письменниці Лесі Українки, актриси Марії Заньковецької і драматурга Івана Карпенка-Карого – Феофіл Яновський (№13 / 2б) , кібернетик Віктор Глушков (15-а).

Але були й творчі особистості.

 Так, у будинку №11 проживав скрипаль Михайло Сікард,  друг композитора Миколи Лисенка, який частенько до нього заходив у гості. У будівлі проживала і актриса Марія Старицька. А в шикарному будинку Леоніда Родзянко №14-а завжди збирався весь столичний бомонд. Там же читала свої вірші поетеса Анна Ахматова.

Кузня акторських кадрів

Будівля за адресою Ярославів Вал, 40, заслужено вважається “пологовим будинком талантів” – театральний університет ім. Івана Карпенко-Карого, в якому відточували майстерність “українська Роксолана” Ольга Сумська, Богдан Ступка, Ада Роговцева, Віктор Андрієнко, Богдан Бенюк, оперний співак Дмитро Гнатюк, режисер Оксана Байрак, телеведучий Юрій Горбунов…

Сама будівля була побудована в 1907 році на кошти цукрового магната Миколи Терещенко. Тоді в ній створили школу економістів, куди надійшли 300 учнів, але після 1917 року все змінилося – у ньому перебували академія мистецтва, артспецшкола і навіть консерваторія.